25 листопада 2021 року м. Рівне №460/13086/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Гук О.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,представник Ольховець В.П., відповідача: представник не прибув, третьої особи на стороні відповідача: представник Летушев М.Ф., третьої особи на стороні відповідача: представник Ревко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськова частина НОМЕР_1 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
про визнання протиправним та скасування пункту протоколу,зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних Сил України) про визнати протиправним та скасування пункту 179 протоколу 9 засідання комісії оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 25 серпня 2021 року про відмову у наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язання комісії оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути надані документи, та прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій.
За змістом позовних вимог та відповіді на відзив позивач зазначає, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення. Разом з тим, на думку позивача, йому протиправно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, адже належними та допустимими доказами, які були надані відповідачу разом із заявою, було підтверджено залучення його до складу сил та засобів, які були залучені для безпосередньої участі в АТО на території Донецької та Луганської областей. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до підпункту 5, 10 п.12 Наказу Міністерства оборони України від 16.04.2020 №122 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бонових дій, учасниками війни та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» статус учасника бойових дій надається особам, термін перебування яких в антитерористичній операції (чи операції об'єднаних сил) на території Луганської та Донецької областей менше 30 днів які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби). Так, в матеріалах справи по визнанню учасниками бойових дій на молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 (н. 4-79) в медичних довідках зазначено про отримання травми, пов'язане з проходженням військової служби. Ураховуючи зазначені підстави для надання статусу учасника бойових дій, на день розгляду відсутні. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
За змістом наданих пояснень третя особа Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.
Третя особа Військова частина НОМЕР_2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, не вбачає підстав для залучення військової частини НОМЕР_2 , як третьої особи, оскільки наявність у неї оригіналів документів на підтвердження обставин проходження військової служби позивачем ніяким чином не дає підстав для залучення військової частини НОМЕР_2 , як третьої особи, в позовній заяві немає будь-яких обґрунтувань на предмет того, що військова частина НОМЕР_2 порушила права чи інтереси позивача, військова частина НОМЕР_2 не приймала участі у прийнятті рішення щодо відмови ОСОБА_1 у наданні йому статусу учасника бойових дій, не впливала на це рішення і ніяким чином не може вплинути на нього в подальшому. А відтак в майбутньому військова частина НОМЕР_2 не може набути статусу відповідача після прийняття рішення Рівненським окружним адміністративним по цій справі.
Ухвалою суду від 23.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду; залучено в справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_2 та Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; відкрито провадження в адміністративній справі №460/13086/21; розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 26.10.2021.
В підготовчому засіданні 26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 25.11.2021.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з наведених у ньому підстав та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_2 в судовому засіданні вказав, що Військову частину НОМЕР_2 безпідставно залучено до участі у справі в якості третьої особи, вирішення спору по суті залишив на розсуд суду.
Представник третьої особи Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача зазначені у відзиві на позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 26.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши думку учасників справи, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 19.03.2014 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та звільнений з військової служби у запас 16.07.2020.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.05.2014 № 2 позивача зараховано в списки особового складу частини та допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантними посадами.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.05.2014 № 9 позивач приступив до виконання обов'язків за посадою командира 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти у цій військовій частині.
На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.07.2014 № 41 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , було відряджено у в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_1 та подальшого підпорядкування у розпорядження командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для участі у бойових діях пов'язаних із залученням до АТО та виконання завдань із забезпечення участі у АТО підрозділів у визначених секторах зони АТО з 17 липня 2014.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 19.07.2014 № 44 позивач, який відповідно до наказу від 15 липня 2014 року № 58 здійснив марш комбінованим способом вважається таким, що прибув в район призначення вихідний пункт південна околиця с. Куйбишево, Запорізької області та поступив у розпорядження командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для участі у бойових діях, пов'язаних із залученням до АТО та виконання завдань із забезпечення участі у АТО підрозділів у визначених секторах зони АТО з 19 липня 2014 року.
Згідно з пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 20.07.2014 № 45 ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вважається таким, що 20.07.2014 прибув на КП в/ч пп НОМЕР_5 с.Сонцеве для участі у бойових діях пов'язаних із залученням до АТО в секторі Д зони АТО.
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 20.07.2014 №45 особовий склад, в тому числі позивач, вважався таким, що вибув з 22.07.2014 до с. Амвросіївка для виконання бойового завдання щодо охорони складів з боєприпасами відповідно до розпорядження командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 19.07.2014.
В ході проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, 26.07.2014, під час мінометного обстрілу, у місці розташування 1 МПР в районі міста Амбросіївка, позивач віддав наказ особовому складу сховатись в укриття. З метою перевірити виконання наказу, позивач прямував до укриття; в цей час поруч впала міна, і він побіг в укриття. На шляху до нього, перескакуючи бруствер від окопу, послизнувся і травмував ногу. Наступного дня його було доставлено у Куйбишево. Зазначені обставини підтверджуються наступними документами: актом проведення службового розслідування по факту травмування 26.07.2014 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу 1 МПР, 2 ОМПБ, затвердженого командиром військової частини ПП НОМЕР_3 24.02.2016 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 24.02.2016 № 58.
Відповідно до пункту 3.2. наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.08.2014 №54 позивача вивели із району розташування 1 стрілецької роти в с. Амвросіївка, Донецької області в секторі «Д» зони АТО до південної околиці с. Куйбишево, Запорізької області.
Внаслідок отриманої травми, позивача відповідно до наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_3 № 60 від 11 серпня 2014 року, було направлено на лікування у 61 Одеський мобільний госпіталь.
Згідно з пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.10.2014 №97, виданому у м. Краматорськ, позивач вважається таким, що 04.10.2014 прибув, з метою виконання (бойових) завдань, в м. Краматорськ (сектор С зони АТО) до складу сил та засобів, які безпосередньо приймають участь у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та забезпеченні її проведення.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.10.2014 № 106, виданому у м. Краматорськ, позивачу було надано відпустку за станом здоров'я терміном 30 діб з 16.10.2014.
Крім того, згідно з п. 8 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.08.2015 №216 позивач вважається таким, що 04.08.2015 прибув до командно-спостережного пункту батальйону в с. Роти, на виконання бойового розпорядження командира 30 ОМБР № 0266 від 26.06.2015 та бойового розпорядження №7 від 01.07.2015 був залучений та брав участь в Антитерористичній операції, виконуючи бойові завдання.
Також, згідно з пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 19.08.2015 №231 позивач вважається таким, що 19.08.2015 вибув на лікування до військового госпіталю м. Ірпінь Київської області у зв'язку з хворобою.
Також, згідно з пунктом 20 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 08.09.2015 № 251 позивача звільняли від виконання обов'язків у зв'язку з хворобою строком на 45 діб з 08.09.2015 по 22.10.2015.
У зазначені періоди позивач перебував у зоні проведення Антитерористичної операції та виконував завдання командування.
Після звільнення з військової служби, ОСОБА_1 звернувся до Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки щодо визнання його учасником бойових дій.
Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, було підготовлено та направлено на адресу відповідача комплект документів для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Крім того, позивачем на ім'я командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України та до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було підготовлено та направлено заяву від 21.07.2021, у якій він, обґрунтовуючи вимогами законодавства на день виникнення права на отримання статусу учасника бойових дій, просив доручити посадовим особам Комісії Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, врахувати цю заяву та додані до неї документи під час прийняття рішення, переглянути раніше прийняте рішення, встановити ОСОБА_1 статус учасника бойових дій; забезпечити дотримання посадовими особами Комісії Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій вимог законодавства під час розгляду цієї заяви та прийняття рішення.
Комісією Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій пунктом 179 протоколу 9 від 25.08.2021 було відмовлено у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Приймаючи своє рішення, викладене у вищезазначеному протоколі, комісія відповідача відмовила позивачу у надані статусу учасника бойових дій, керуючись вимогами підпункту 5 та підпункту 10 пункту 12 Наказу Міністерства оборони України від 16.04.2020 № 122 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» статус учасника бойових дій надається особам, термін перебування яких в антитерористичній операції (чи операції об'єднаних сил) на території Луганської та Донецької областей складає не менше 30 днів, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII (в редакції до 25.07.2018) визначено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» (Закон № 2443) внесено зміни до пункту 19 частини першої статті 6 згаданого Закону та виключено з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій працівників Збройних Сил України.
З 25.07.2018 редакція пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII викладена наступним чином: «учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів».
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413, в редакції, чинній на час перебування позивача у відряджені до районів проведення антитерористичної операції).
Згідно з абзацом 2 пункту 2 вказаного Порядку (станом, на час виникнення спірних правовідносин) статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 4 Порядку №413 (станом, на час виникнення спірних правовідносин) підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень);
Положеннями пункту 5 Порядку №413 (станом, на час виникнення спірних правовідносин) рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.
Тобто прийняття рішення з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій віднесено, зокрема, до повноважень Комісії Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 6 Порядку №413 (станом, на час виникнення спірних правовідносин) для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі - комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.
Пунктом 8 Порядку №413 встановлено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 вказаного Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.01.2015 № 7 визначено термін прибування позивача у складі сил та засобів АТО, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, зазначений період з 20 липня по 04 серпня 2014 року, що становить 15 днів.
Крім того, згідно з пунктом 8 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.08.2015 № 216 позивач вважається таким, що 04.08.2015 прибув до командно-спостережного пункту батальйону в с. Роти, на виконання бойового розпорядження командира 30 ОМБР № 0266 від 26.06.2015 та бойового розпорядження №7 від 01.07.2015, залучається та бере участь в Антитерористичній операції виконуючи бойові завдання.
Згідно з пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 19.08.2015 № 231 позивач 19.08.2015 вибув на лікування до військового госпіталю м. Ірпінь Київської області у зв'язку з хворобою.
У період між 04.08.2015 та 19.08.2015 кількість днів становить 15 днів.
Отже, сумарна кількість днів перебування позивача у зоні проведення АТО становить 30 дні.
Комісією Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій пунктом 179 протоколу 9 від 25.08.2021 було відмовлено у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, керуючись вимогами підпункту 5 та підпункту 10 пункту 12 Наказу Міністерства оборони України від 16.04.2020 № 122 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» статус учасника бойових дій надається особам, термін перебування яких в антитерористичній операції (чи операції об'єднаних сил) на території Луганської та Донецької областей складає не менше 30 днів, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби).
Однак, суд вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №602 «Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» доповнено пункт 2-1 Порядку №413, яким встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №602 набрала законної сили 16.09.2016, а тому, відповідно до положення частини першої статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі.
Суд наголошує, що у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Тобто, на час виникнення (2014 рік) у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій законодавство України не містило будь-яких обмежень щодо тривалості строку перебування в районах проведення антитерористичної операції, осіб, які брали безпосередню участь в забезпеченні проведення антитерористичної операції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пункт 2-1 Порядку №413 (в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) не поширюється на позивача, оскільки право на отримання статусу учасника бойових дій для осіб, які приймали безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції він отримав в той час, коли діяла редакція Порядку №413 (від 20.08.2014), яка не містила будь-яких вимог щодо мінімальних термінів перебування особи в зоні проведення антитерористичної операції, необхідного для встановлення статусу учасника бойових дій.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що висновки Комісії оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій оформлені у п.179 протоколу від 25.08.2021 в частині, що стосуються відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій, є необґрунтованими та безпідставними, саме тому вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №413 (в редакції, чинній на момент звернення до відповідача) рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
В свою чергу, зі змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Проте з урахуванням висновків суду вказаних вище, суд вважає за необхідне зобов'язати Комісію оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (Військова частина НОМЕР_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання його учасником бойових дій та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
Суд акцентує увагу відповідача на тому, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у визнані його учасником бойових дій з тих самих підстав, що викладені у пункті 179 протоколу Комісії оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових від 25.08.2021.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування пункт 179 протоколу 9 засідання комісії Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 25 серпня 2021 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати комісію Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути документи, та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
В решті - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України) (вул. Шевченка, 57,м.Чернігів,14000. ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 Адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Адреса: вулГрабник,4, м.Рівне, ЄДРПОУ 08060817.
Повний текст рішення складений 06 грудня 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко