13 січня 2022 року Справа № 160/24745/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради", в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , інваліду війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня ОСОБА_1 , як інваліду війни 2-ї групи за 2020, 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат (з урахуванням раніше виплачених сум).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року позовну заяву було залишено без руху, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, інваліду війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня ОСОБА_1 , як інваліду війни 2-ї групи за 2020 рік, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 21.12.2021 року про залишення позовної заяви без руху, від позивача надійшла заява, в якій він просить суд: поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду по справі №160/24745/21 та прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 07.10.2021 року він звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про розмір грошової допомоги до 5 травня, яка підлягає виплаті позивачу, як інваліду 2 групи за 2020 і 2021 рік, та 19.10.2021 року йому було повідомлено, що за 2020 рік розмір разової грошової допомоги до 05 травня становить 3640,00 грн. Позивач наголошує, що при здійсненні виплати відповідач не надав йому ніякої інформації стосовно методики розрахунку проведеної виплати належної грошової допомоги. Зазначає, що у вересні 2021 року від своїх знайомих позивач дізнався, що виплата разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року була здійснена з порушенням законодавства та її розмір має бути іншим. Таким чином, позивач вважає, що саме 19.10.2021 року він дізнався про те, що його право на належний та відповідний розмір разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року було порушено.
Разом з тим, позивач зазначає, що у період з 15.09.2021 року по 10.10.2021 року, згідно з випискою №2481 із медичної карти амбулаторного хворого, він знаходився на стаціонарному лікуванні.
Дослідивши матеріали подані до позову, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже було встановлено судом, що позивач звернувся до суду з даним позовом у грудні 2021 року про оскарження, зокрема, дій відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та просить суд зобов'язати КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня ОСОБА_1 , як інваліду війни 2-ї групи за 2020 рік відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Допомога до 05 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
З дня отримання допомоги до 05 травня, тобто 30.06.2020 року, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Абзацом 4 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Зважаючи на положення ст.17-1 Закону №3551-XII, а також з огляду на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, суд вважає, що позивач мав звернутися із заявою про отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у належному розмірі до 30 вересня 2020 року, тобто у встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Відповідно, незгода позивача з розміром здійснених йому виплат у 2020 році мала своєчасно знайти свій прояв у відповідному зверненні до суду з позовною заявою у встановлений законом строк, який почався з 30.09.2020 року і закінчився через шість місяців, тобто, останнім днем звернення до суду з позовом є 30.03.2021 року.
Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо зазначених підстав для поновлення строку звернення, які вказав у заяві позивач, а саме, що 07.10.2021 року він звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про розмір грошової допомоги до 5 травня, яка підлягає виплаті позивачу, як інваліду 2 групи за 2020 і 2021 рік, та 19.10.2021 року йому було повідомлено, що за 2020 рік розмір разової грошової допомоги до 05 травня становить 3640,00 грн., а також, що при здійсненні виплати відповідач не надав йому інформації стосовно методики розрахунку проведеної виплати належної грошової допомоги, суд вважає такі причини неповажними.
Також, щодо зазначених підстав для поновлення строку звернення, що у вересні 2021 року позивач від своїх знайомих дізнався, що виплата разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року була здійснена з порушенням законодавства та її розмір має бути іншим, суд вважає такі причини неповажними. Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Разом з тим, щодо зазначеного у заяві про поновлення строку звернення, що позивач у період з 15.09.2021 року по 10.10.2021 року, згідно з випискою №2481 із медичної карти амбулаторного хворого, знаходився на стаціонарному лікуванні, суд зауважує, що до суду з позовною заявою за 2020 рік позивач мав звернутися у встановлений законом строк, який почався з 30.09.2020 року і закінчився через шість місяців, тобто, 30.03.2021 року. Отже, перебування на лікуванні з 15.09.2021 року по 10.10.2021 року не є поважною причиною пропуску строку з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, або непереборних підстав, які б перешкоджали йому подати позовну заяву в межах встановленого строку звернення до суду. Крім того, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження дій відповідача при виплаті суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня, в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При вирішенні питання щодо дотримання строку подання позову, суд керується правовими позиціями викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 року у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17, від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18, від 22.07.2021 року у справі № 420/718/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивач не вказує у заяві поважні підстави для поновлення строку звернення до суду, суд робить висновок, що заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктами 1 та 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, суд вважає повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, інваліду війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня ОСОБА_1 , як інваліду війни 2-ї групи за 2020 рік, відповідно до ст.13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат (з урахуванням раніше виплачених сум).
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 14, 44, 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , інваліду війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня ОСОБА_1 , як інваліду війни 2-ї групи за 2020 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат (з урахуванням раніше виплачених сум) - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
Суддя Д.В. Сидоренко