28 грудня 2021 року Справа 160/26752/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
23.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, поданий адвокатом Ясиром С.А., у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №0011441411;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087191808;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087371808.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пунктів 6 та 7 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В адміністративному позові позивачем в порушення наведених вимог не було зазначено відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, а також заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Разом із тим, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч наведеної норми позивачем в адміністративному позові не було вказано інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням інформації чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору; відомості чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також його копії для направлення учасникам справи відповідно до їх кількості.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору позивачем надано не було.
Із матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що предметом заявленого до розгляду спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №0011441411 на загальну суму 904 999,50 грн., від 14.06.2021 №0087191808 на загальну суду 756 294,99 грн. та від 14.06.2021 №0087371808 на загальну суму 48 595,01 грн.
Вказане рішення, прийняте суб'єктом владних повноважень, є підставою для зміни майнового стану позивача. Реалізація такого рішення може призвести до зменшення або збільшення майна особи, що звернулась до суду, і, відповідно, його оскарження спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заявлена у даному спорі вимоги позивача носить майновий характер.
Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.
Тобто, в позовній заяві ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 1 709 889,50 грн.
Суд зазначає, що частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.
Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 22 700,00 грн. (1 709 889,50 грн. х 1,5% = 25 648,34 грн., проте підлягає сплаті 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, суд зазначає, що всупереч вимогам КАС до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 22700 гривень 00 копійок, за позовом(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Водночас, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із тим, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 120 КАС України).
Щодо строку оскарження рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань, суд зазначає, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Водночас, суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 року по справі № 500/2486/19 сформував правову позицію, відповідно до якої граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення.
Водночас, Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 року по справі №500/2486/19 була звернута увагу, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
При цьому, суд також вважає за необхідне відзначити, що згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Разом із цим, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18), незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Тобто, з аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що до податкових правовідносин, які виникли та набули характеру спірних вже після оприлюднення правової позиції Верховного Суду, сформованої у рішенні Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, для звернення до адміністративного суду має застосовуватись шестимісячний строк з дня отримання платником податків рішення податкового органу.
Крім того, частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
Суд зазначає, що разом із позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 року №0011441411 із посиланням на: 1) зміну судової практики щодо строку оскарження податкових повідомлень-рішень до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 року по справі №500/2486/19); 2) карантинні обмеження у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (без надання відповідних доказів на підтвердження обставин, що пропуск звернення до суду зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином).
Проте, суд звертає увагу, що ані в тексті позовної заяви, ані в заяві про поновлення строку звернення до суду, ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» не вказано дату отримання платником податків податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 року №0011441411, що унеможливлює встановлення судом чи позов подано в законодавчо-встановлений строк, а в разі подання позову після закінчення строку, установленого законом - чи достатньо підстав для визнання причин його пропуску поважними.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачеві усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову із зазначенням інформації чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору; відомості чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також його копії для направлення учасникам справи відповідно до їх кількості;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України;
- уточненого адміністративного позову із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 120-123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно