12 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/9817/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за кордоном на аукціоні було придбано легковий автомобіль: марки Volvo V40, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 5 225 Євро та витрати 425 Євро.
З метою митного оформлення вказаного транспортного засобу - "легкового автомобіля марки Volvo V40, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , декларантом ФОП ОСОБА_2 17.03.2021 було подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA205140/2021/017242 та передбачений МК України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 5 650, 00 Євро.
Однак, Волинська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю та прийняла рішення №UA205050/2021/000008/1 від 18.03.2021 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом у сумі 8 988 Євро з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту. Звертає увагу на те, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно у разі надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому, позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару орган доходів і зборів жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості товару не навів, а надані позивачем документи не мають жодних розбіжностей та підтверджують заявлену миту вартість товару.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості, відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями.
Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відзиві на позовну заяву від 08.10.2021 представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Вказує на те, що під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205140/2021/017242 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:
в фактурі №MOND-555-1 від 12.02.2021 року продавець UAB «MONDEGA» VILNIUS, а в технічному паспорті № НОМЕР_2 в гр. ОСОБА_3 вказаний інший власник ОСОБА_4.
У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість якого визначається;
рахунки по здійсненню платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
митну декларацію країни відправлення.
Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 18.03.2021.
Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 та митну вартість товару визначено на рівні 8 988, 00 Євро.
Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205050/2021/017570 від 19.03.2021 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 17.03.2021 для митного оформлення товару декларантом ФОП ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано до Волинської митниці Держмитслужби МД №UA205050/2021/017242 на товар «Автомобіль легковий, що був у використанні: марка - VOLVO; модель - V40; номер кузова НОМЕР_3 , модельний рік виготовлення - 2018, календарний рік виготовлення - 2017», за ціною 5 650, 00 Євро.
На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: рахунок-фактуру інвойс від 12.03.2021 року №432; рахунок-фактуру інвойс від 12.02.2021 року №MOND-555-l; декларацію походження від 12.03.2021 року №432; митна декларацію громадянина від 15.03.2021 року №б/н; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2021 року №UA205020/2021/302234; свідоцтво про реєстрацію т/з від 16.06.2017 року №376871481; банківський платіжний документ від 15.02.2021 року №NSW24L215054063; вартість перевезення від 17.03.2021 року №б/н; висновок про якісні характеристики від 17.03.2021 року №688; договір про надання послуг митного брокера від 12.03.2021 року №21-49; довіреність від 17.03.2021 року; заяву на реєстрацію від 17.03.2021 року; фото від 17.03.2021 року; платіжне доручення від 12.03.2021 року №ПН 1208137; копії паспортів.
Під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205050/2021/017242 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:
в фактурі №MOND-555-1 від 12.02.2021 року продавець UAB «MONDEGA» VILNIUS, а в технічному паспорті № НОМЕР_2 в гр. ОСОБА_3 вказаний інший власник ОСОБА_4.
У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість якого визначається;
рахунки по здійсненню платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
митну декларацію країни відправлення.
Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 18.03.2021.
Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 та митну вартість товару визначено на рівні 8 988, 00 Євро.
Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205050/2021/017570 від 19.03.2021 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці Держмитслуби від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру інвойс від 12.03.2021 року №432; рахунок-фактуру інвойс від 12.02.2021 року №MOND-555-l; декларацію походження від 12.03.2021 року №432; митна декларацію громадянина від 15.03.2021 року №б/н; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2021 року №UA205020/2021/302234; свідоцтво про реєстрацію т/з від 16.06.2017 року №376871481; банківський платіжний документ від 15.02.2021 року №NSW24L215054063; вартість перевезення від 17.03.2021 року №б/н; висновок про якісні характеристики від 17.03.2021 року №688; договір про надання послуг митного брокера від 12.03.2021 року №21-49; довіреність від 17.03.2021 року; заяву на реєстрацію від 17.03.2021 року; фото від 17.03.2021 року; платіжне доручення від 12.03.2021 року №ПН 1208137; копії паспортів.
Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - "легкового автомобіля марки - VOLVO; модель - V40; номер кузова НОМЕР_3 , модельний рік виготовлення - 2018, календарний рік виготовлення - 2017" у розмірі 5 650, 00 Євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 8 988, 00 Євро.
В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:
в фактурі №MOND-555-1 від 12.02.2021 року продавець UAB «MONDEGA» VILNIUS, а в технічному паспорті № НОМЕР_2 в гр. ОСОБА_3 вказаний інший власник ОСОБА_4.
Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість.
При цьому суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що покупцем товару є позивач - ОСОБА_1 , а продавцем товару - "UAB «MONDEGA» VILNIUS", зокрема згідно рахунку-фактури (інвойсу) №MOND-555-1 від 12.02.2021, рахунку-фактури інвойс від 12.03.2021 №432, банківського платіжного документу від 15.02.2021 року №NSW24L215054063.
Надані позивачем документи підтверджують те, що покупцем товару «Автомобіль легковий, що був у використанні: марка - VOLVO; модель - V40; номер кузова НОМЕР_3 , модельний рік виготовлення - 2018, календарний рік виготовлення - 2017» є саме позивач - ОСОБА_1 , а продавцем товару - "UAB «MONDEGA» VILNIUS".
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення необґрунтовано встановлено рівень митної вартості в розмірі 8 988, 00 Євро.
Щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
У зв'язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об'єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.
Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.
Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України)
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2071850894.1 від 31.03.2021.(а.с.8)
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000, 00 грн.
Однак, заявлені у позовній заяві до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. відшкодуванню з відповідача не підлягають з огляду на те, що в порушення вимог частини четвертої статті 134, частини сьомої статті 139 КАС України позивач не подав суду доказів, які підтверджують понесення зазначених витрат на правову допомогу у вказаному розмірі.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 №UA205050/2021/000008/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Волинська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350888, адреса: 44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13.
Суддя Ю.Ю. Сорока