про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16606/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 30 вересня 2019 року №Ф-11419-55У, від 21 лютого 2020 року №Ф-11419-55У, від 05 березня 2020 року №Ф-11419-55У.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодекс; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України та містить такі недоліки.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Нормами частини першої статті 122 КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Разом з тим, у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №140/813/19, від 18 листопада 2021 року у справі №460/5355/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19.
Як убачається із матеріалів позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 30 вересня 2019 року №Ф-11419-55У, від 21 лютого 2020 року №Ф-11419-55У, від 05 березня 2020 року №Ф-11419-55У, однак звернувся із даним позовом до суду лише 23 грудня 2021 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
ОСОБА_1 заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску не подав.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що з додатку «Дія» дізнався про наявність виконавчих проваджень №60462320, №61583625, № 61672306 та лише 14 грудня 2021 року мав можливість ознайомитися з матеріалами вказаних виконавчих проваджень та безпосередньо з оскаржуваними вимогами. На думку позивача, оскільки про наявність винесених щодо нього вимог про сплату боргу (недоїмки) він дізнався 14 грудня 2021 року 10-денний на оскарження вказаних документів дотриманий та не пропущений.
Однак, суд зауважує, що жодних письмових доказів на підтвердження обставин, з якими позивач пов'язує поважність пропуску строку звернення до суду останній не надав.
Відповідно до частин першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І.Смокович