про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16507/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 34 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
За приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Предметом позову в даній справі, є стягнення фінансових санкцій застосованих рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 26.03.2021 №000065-09 на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до підприємця ОСОБА_1
Згідно із частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до пунктів 8 - 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. У разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Як слідує з матеріалів справи рішення про застосування фінансових санкцій надіслане ФОП ОСОБА_1 супровідним листом №5094/6/03-20-03-01-15 від 26.03.2021 та вручене 29.03.2021.
Відтак, у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій від 26.03.2021 №00065-09, починаючи з 29.04.2021, та з цього дня обчислюється тримісячний строк звернення до суду.
Проте, позов подано до суду лише 29.12.2021, тобто із значним, пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Позивач не заперечує факт пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
У заяві про поновлення строку звернення до суду із позовом позивач просив врахувати, що вже звертався до суду із позовами про стягнення фінансових санкцій за рішенням від 26.03.2021 №000065-09 (справи №140/6479/21 та №140/13318/21) та ухвалами суддів від 16.07.2021 та від 07.12.2021 року позовні заяви повернуті позивачу.
Згідно з даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалу про повернення позовної заяви від 16.07.2021 позивач отримав 26.07.2021, а ухвалу судді про повернення позовної заяви від 07.12.2021 - 10.12.2021. Вказані ухвали позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили.
Як на поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду вказав на відсутність коштів для сплати судового збору.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, а також наявності чи відсутності кримінальних проваджень, щодо такого звільнення та набуттям особи в цьому провадженні певного статусу.
Визначальним в даному випадку є суб'єктивне право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду у спосіб та строки, визначені Законом.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Так, частиною восьмою статті 169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку встановленому законом.
Тобто із змісту зазначеної норми випливає, що позивач наділений правом на повторне звернення до суду, в тому числі в межах строків звернення до суду, визначених процесуальним законом.
Проте доводи позивача про наявність перешкод для звернення до суду з позовом у зв'язку із відсутністю коштів на сплату судового збору є необгрунтованими, оскільки надані позивачем виписки з казначейських рахунків за 05 та 06 січня 2021 року та листування з Державною податковою службою України не підтверджують відсутності коштів на рахунках контролюючого органу, призначених на сплату судового збору, та неможливості звернення до суду із позовом.
Враховуючи вищенаведене, позивач не довів поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та неможливість в найкоротший строк після повернення позовної заяви з 26.07.2021 та з 10.12.2021 звернутися до суду повторно, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що при зверненні до суду у справі № 140/13318/21 позивачем було сплачено судовий збір, що спростовує твердження позивача як поважність причин строків звернення до суду у цій справі відсутність коштів для сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає що позивач не надав доказів та не наводить обставин, які вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та неможливості в найкоротший строк подачі позову після першого повернення позовної заяви, а тому в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів, які б вказували на наявність об'єктивних, незалежних від нього обставин, дійсних істотних труднощів та перешкод для звернення до суду, з 26.07.2021та 10.12.2021, то позовну заяву на підставі частини першої статті 123 КАС України належить залишити без руху, при цьому протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними підстави, вказані у клопотанні ГУ ДПС у Волинській області про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій залишити без руху.
Роз'яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку в частині позовних вимог. Якщо вказані позивачем інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський