12 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13297/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства «Волинська хвиля» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства «Волинська хвиля» (далі - ПП «Волинська хвиля», відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП «Волинська хвиля» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 16.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою вручення наказу та ознайомленням з направленнями на перевірку щодо проведення позапланової документальної перевірки ПП «Максі авто» працівником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області 14.05.2021, 17.05.2021, 18.05.20211, 15.06.2021, 16.06.2021, 13.08.2021 було здійснено виїзди на юридичну адресу ПП «Волинська Хвиля»: м. Луцьк, вул. Кременецька, буд.31., де встановлено відсутність за місцем знаходження даного платника, про що складені відповідні акти. Вищевказані факти унеможливлюють проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Водночас, контролюючим органом було дотримано всіх законодавчо визначених умов проведення перевірки ПП «Волинська Хвиля». 16.08.2021 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Максі авто». У зв'язку з наявністю спору про право, у межах якої оскаржується наказ, податковий орган звернувся до суду у загальному порядку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням ПП «Волинська Хвиля» податкової декларації за березень, квітень, червень 2021 року з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, ГУ ДПС у Волинській області було видано:
- наказ від 13.05.2021 №1394 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Волинська Хвиля» (код ЄДРПОУ 4341526)» з 14.05.2021 тривалістю 5 робочих днів;
- наказ від 14.06.2021 №1769 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Волинська Хвиля» (код ЄДРПОУ 4341526)» з 15.06.2021 тривалістю 5 робочих днів;
- наказ від 12.08.2021 №2357 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Волинська Хвиля» (код ЄДРПОУ 4341526)» з 13.08.2021 тривалістю 5 робочих днів.
З метою проведення перевірки згідно вказаних наказів та на підставі направлень від 13.05.2021 №1340, №1339, від 14.06.2021 №1708, №1707, від 12.08.2021 №2416, №2415 службовими особами ГУ ДПС у Волинській області було здійснено 14.05.2021, 17.05.2021, 18.05.2021, 15.06.2021, 16.06.2021, 13.08.2021 виїзди за юридичною адресою ПП «Волинська Хвиля»: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 31.
В ході виїздів на дану адресу встановлено, що за зазначеною адресою знаходяться склади ТМ «Техноніколь» із продукцією, магазини та офіси інших СГД. Під час опитування працівниці приміщення за вищевказаною адресою, де знаходяться ТзОВ «Волинькисень ЛХЗ», ТзОВ «Продтехоптторг», ПФ «Кобак і К», усно було повідомлено, що ПП «Волинська Хвиля» орендує на другому поверсі кабінет з табличкою «приймальня», хоча вивісок, стендів чи будь-якої іншої інформації, яка свідчила б про діяльність підприємства не встановлено.
Також, здійснювались дзвінки за номером телефону головного бухгалтера Буханкович О.О. , однак відповіді не отримано, телефон відключений.
У зв'язку з вищенаведеним перевіряючими було складено відповідні акти про неможливість проведення перевірки ПП «Волинська Хвиля» №884/07-02/43415426 від 13.08.2021, №429/07-02/43415426 від 14.05.2021, №433/07-02/43415426 від 17.05.2021, №453/07-02/43415426 від 18.05.2021, №571/07-02/43415426 від 15.06.2021, №574/03-20-07-02/43415426 від 16.06.2021.
Враховуючи вищенаведені факти відсутність за місцем знаходження за юридичною адресою ПП «Волинська Хвиля», що унеможливлюють проведення документальної позапланової виїзної перевірки, начальником ГУ ДПС у Волинській області о 09 годині 00 хвилин 16.08.2021 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідача.
Позивач 29.11.2021 звернувся до суду з позовною заявою в порядку позовного провадження та просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ПП «Волинська Хвиля» на підставі рішення ГУ ДПС у Волинській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області не змогли провести перевірку ПП «Волинська Хвиля» у зв'язку з невстановленням за місцезнаходженням платника податків ПП «Волинська Хвиля» або його законних представників за податковою адресою: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 31, про що складено відповідні акти від №884/07-02/43415426 від 13.08.2021, №429/07-02/43415426 від 14.05.2021, №433/07-02/43415426 від 17.05.2021, №453/07-02/43415426 від 18.05.2021, №571/07-02/43415426 від 15.06.2021, №574/03-20-07-02/43415426 від 16.06.2021.
В актах про неможливість проведення перевірки, вказано, що станом на 14.05.2021, 17.05.2021, 18.05.2021, 15.06.2021, 16.06. 021 та 13.08. 2021, немає можливості вручити копій наказів ГУ ДПС у Волинській області №1394 від 13.05.2021, №1769 від 14.06.2021, №2357 від 12.08.2021 та ознайомити з направленнями на проведення документальної виїзної перевірки ПП «Волинська Хвиля», а відповідно неможливо розпочати і провести перевірку.
16.08.2021 в 09:00 начальник ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким, у зв'язку із з'ясуванням обставин, передбачених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків «Волинська Хвиля», відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу), вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП «Волинська Хвиля».
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
За приписами пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно із абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Пунктами 1 - 3 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом ІІІ цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волинська Хвиля» від 16.08.2021 прийняте на підставі підпункту 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків ПП «Волинська Хвиля» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу). При цьому, на підтвердження передбаченої підпунктом 94.2.3 статті 94 ПК України обставини, позивач надав суду копії актів про неможливість проведення перевірки ПП «Волинська Хвиля» від №884/07-02/43415426 від 13.08.2021, №429/07-02/43415426 від 14.05.2021, №433/07-02/43415426 від 17.05.2021, №453/07-02/43415426 від 18.05.2021, №571/07-02/43415426 від 15.06.2021, №574/03-20-07-02/43415426 від 16.06.2021.
На переконання суду, позивач не надав доказів наявності обставини, передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волинська Хвиля», з огляду на такі положення нормативно-правових актів.
Згідно із абзацами першим - третім пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами підпункту 1.4.5 пункту 1.4 (Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням) Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (далі - Методичні рекомендації № 470), у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
Підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 (Організація роботи у разі відмови в допуску платником податків до проведення перевірки або відмови від її проведення) Методичних рекомендацій № 470 передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Такий акт складається у довільній формі з обов'язковим наведенням у ньому: підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення); П.І.Б. посадових (службових) осіб органів ДПС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або яким було відмовлено у проведенні такої перевірки; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; П.І.Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови; інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДПС акта; наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності). Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Отже, адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. При цьому, згідно із абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України факт відмови має бути засвідчений відповідним актом, який складається у двох примірниках, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків, такий акт невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Проте, ГУ ДПС у Волинській області не надало суду акта про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що засвідчує сам факт наявності обставини відмови платника податків в допуску до проведення/відмову від проведення такої перевірки.
Суд відхиляє покликання позивача на акти про неможливість проведення перевірки ПП «Волинська Хвиля» від №884/07-02/43415426 від 13.08.2021, №429/07-02/43415426 від 14.05.2021, №433/07-02/43415426 від 17.05.2021, №453/07-02/43415426 від 18.05.2021, №571/07-02/43415426 від 15.06.2021, №574/03-20-07-02/43415426 від 16.06.2021, оскільки ні за назвою, ні за змістом вказані акти не є в розумінні абзацу першого пункту 81.2 статті 81 ПК України, підпункту 1.4.6 Методичних рекомендацій № 470 актами про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Так, зокрема, в актах про неможливість проведення перевірки ПП «Волинська Хвиля» від №884/07-02/43415426 від 13.08.2021, №429/07-02/43415426 від 14.05.2021, №433/07-02/43415426 від 17.05.2021, №453/07-02/43415426 від 18.05.2021, №571/07-02/43415426 від 15.06.2021, №574/03-20-07-02/43415426 від 16.06.2021 відсутня: інформація щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК Україниумов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; інформація щодо дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; прізвище, ім'я, по батькові посадових осіб платника податку (його представників), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови.
Суд відхиляє доводи представника заявника про те, що своїми діями та бездіяльністю платник податків фактично відмовляється від проведення перевірки, позаяк у будь-якому випадку відповідно до абзацу першого пункту 81.2 статті 81 ПК України, а також підпункту 1.4.6 Методичних рекомендацій № 470, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб (його представників) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно має бути складено акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Суд також звертає увагу, що пунктом 81.2 статті 81 ПК України, підпунктами 1.4.5, 1.4.6 пункту 1.4 Методичних рекомендацій № 470 чітко диференціюються два види актів, а саме про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення перевірки та про неможливість проведення перевірки, вказані акти мають самостійні підстави для їх складення та вимоги щодо їх змісту.
При цьому, на переконання суду, адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, не може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у випадку складання акту про неможливість проведення перевірки.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що заявник не довів наявність обставин, передбачених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волинська Хвиля» згідно із рішенням від 16.08.2021, що унеможливлює підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, у зв'язку із чим у задоволенні заяви ГУ ДПС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків належить відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до пункту 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як було встановлено судом, 15.11.2021 ГУ ДПС у Волинській області звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, яка була залишена без руху ухвалою суду у зв'язку із невідповідністю пункту 4 частини п'ятої ст .160 КАС, а 29.11.2021 в загальному порядку подано позовну заяву до ПП «Волинська Хвиля» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків від 16.08.2021.
Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обгрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Отже, в разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.12.2020 у справі № 820/5045/18, від 22.01.2021 року у справі № 803/205/16, від 14.01.2021 у справі № 815/3986/16, від 21.04.2021 у справі № 820/1895/17.
Враховуючи, що ГУ ДПС у Волинській області не довело наявність передбачених законом підстав для прийняття рішення про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту платника податку та зважаючи на те, що застосований рішенням від 16.08.2021 умовний адміністративний арешт є припиненим, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 243- 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства «Волинська Хвиля» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Волинська Хвиля» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 16.08.2021 року відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич