Справа № 182/8045/21
Провадження № 1-кп/0182/308/2022
Іменем України
13.01.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12021041340000850 від 27.09.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам'янське Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, без місця реєстрації, фактично проживав: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (доставленого під вартою) - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 під час судового засідання заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також він не працює, не має грошових заощаджень та місця реєстрації. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, до суду надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.
4.Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти заявленого прокурором клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків наведених прокурором, та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою місця проживання його матері ( АДРЕСА_2 ), яка не заперечує проти його перебування під час домашнього арешту за її місцем мешкання та може його утримувати. На підтвердження цього стороною захисту надано відповідну заяву матері обвинуваченого. Також захисник послався на висновки експертизи та не згоду із кваліфікацією дій обвинуваченого, зауваживши, що він самостійно викликав поліцію, тому наміру переховуватися від суду немає.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
7.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою Нікопольського міськрайонного суду строком не більш ніж на 60 діб до 21.01.2022 року включно.
8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9.ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад в рішеннях «Осаковський проти України», «Марченко проти України»).
10.При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад рішення від 08.10.1994 «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 21.07.2011 «Нечипорук та Йонкало проти України» та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
11.Крім того, у справі «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
12.Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.
13.Крім того, продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні та ризик переховування від суду, при цьому судом враховуються стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, відсутність постійного місця роботи та реєстрації.
14.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 має матір яка виявила бажання та зможе забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого, слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
15.Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то обґрунтування носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування до суду не надано. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як недоведений.
16.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення, а підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на вищевикладені обставини, суд не вбачає.
17.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
18.Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, суд, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, оскільки у разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК України, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.
19.Частина 5 ст. 182 КПК України встановлює, що особі, обвинуваченій у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
20.Враховуючи всі обставини справи, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на два місяці, до 11 березня 2022 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.
4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 , з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1