29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" січня 2022 р. Справа № 924/1118/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техіноком-Т"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
про стягнення 32 280,00 грн.
Представники сторін: не з'явились.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
15.11.2021 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техіноком-Т" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 32 280,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 19.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.12.2021 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 10.12.2021, а позивачу строк для подання відповіді на відзив до 16.12.2021.
13.12.2021 року судом отримано відзив відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" від 09.12.2021 №45-2528 на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1118/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 13.01.2022.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 32 280,00 грн. основного боргу за договором поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 280,00 грн. Проте, як вказує позивач, відповідач умов договору не виконав, поставлений товар не оплатив, в результаті чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 32 280,00 грн.
13.12.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує щодо позовних вимог. Відповідач стверджує, що вживав усіх можливих дій та заходів для проведення оплати поставленого позивачем товару. Звертає увагу суду на те, що відповідач не мав можливості здійснити оплату отриманого товару в строки визначені умовами Договору внаслідок дії об'єктивних та незалежних від відповідача обставин, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та не є наслідком його неефективної роботи, а через те, що компанія опинилась в умовах, незалежних від її волі та намірів, а також на запровадження на території України карантину, у зв'язку з поширенням на території України коронавірусу COVID-19.
Представник позивача в судове засідання 13.01.2022 не з'явився. На електронну адресу суду 13.01.2022 від останнього надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання 13.01.2022 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 16.12.2021 на офіційну електронну адресу останнього.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1118/21 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
26.05.2021 між Державним підприємством "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком-Т" (Постачальник) укладено Договір поставки №17609/53-124-01-21-14667, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1, який є (Додаток №1) невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 1.2. предметом поставки по даному договору є товар: код 39540000-9 вироби різні з канату, мотузки, шпагату та сітки.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору передбачено, що строк поставки товару становить протягом 30 календарних днів з дати укладення сторонами договору.
Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на складі вантажоотримувача: за адресою: (Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство"/ склад №10, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100).
Постачальник за 3 дні до відвантаження направляє покупцю письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження, факсом або електронною поштою: filippov.vadim@khnpp.atom.gov.ua.
Ціна товару по договору становить 26 900,00 грн., крім того ПДВ 5380,00 грн. Всього ціна договору: 32 280,00 грн. Ціна за одиницю товару кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (п.п. 4.1., 4.2. договору).
Оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості (пункт 5.1. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору сторони погодили, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі вантажоотримувача відповідно до Інструкцій №П-6 (1965р.) та №П-7 (1966р.), затверджених постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до вимог стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (energoatom.com.uа).
Згідно з пунктами 6.2., 6.3., та 6.4. договору перехід права власності на товар за договором відбувається з дати поставки товару на склад вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору. Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної. З товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну (в 3 примірниках).
Пунктом 7.1., 7.5. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс - мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат торгово-промислової палати України або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 11.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Додатком №1 до договору оформлено специфікацію №1, в якій визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару становить 32 280,00 грн. з ПДВ.
Згідно видаткової накладної №РН-0000019 від 01.07.2021 на виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 32280,00 грн.
23.09.2021 за №1/50-21 позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за договором №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021.
У відповідь на зазначену претензію листом №45-30-2091/13940 від 25.10.2021 відповідач повідомив позивача, що заборгованість за спірним договором буде погашена за наявності відповідного фінансування
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021 щодо оплати поставленого товару не виконав, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останнього 32 280,00 грн. основного боргу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.05.2021 між Державним підприємством "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноком-Т" (Постачальник) укладено Договір поставки №17609/53-124-01-21-14667, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1, який є (Додаток №1) невід'ємною частиною договору.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору та Специфікації №1 від 26.05.2021, позивач поставив, а уповноважена особа відповідача прийняла товар на загальну суму 32 280,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000019 від 01.07.2021 на суму 32 280,00 грн. Згідно з наявною у накладеній №РН-0000019 відміткою товар отриманий представником відповідача 07.07.2021 року.
В свою чергу, відповідно до поданого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, відповідач не оспорює отримання товару за договором поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021 на загальну суму 32 280,00 грн.
У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З пункту 5.1. договору вбачається, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості (пункт 5.1. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору сторони погодили, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі вантажоотримувача відповідно до Інструкції №П-6 (1965р.) та №П-7 (1966р.), затверджених постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до вимог стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (energoatom.com.uа).
Таким чином, враховуючи положення п. 5.1 договору відповідач зобов'язаний був оплатити товар, отриманий за видатковою накладною у строк по 06.09.2021 включно (з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України).
В порушення умов договору поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021 відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.
Докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 32 280,00 грн. за спірним договором поставки в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язання з повної оплати товару за договором поставки №17609/53-124-01-21-14667 від 26.05.2021, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 32 280,00 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 32 280,00 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, посилання відповідача на важкий фінансовий стан та запровадження на території України карантину не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань за договором поставки.
При цьому судом також приймається до уваги і те, що спірний договір поставки №17609/53-124-01-21-14667 укладений 26.05.2021.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020р. на усій території України карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" до переліку форс-мажорних обставин, який міститься в ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", віднесено введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З аналізу наведеної норми слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
При цьому, сам факт встановлення карантину як форс-мажорної обставини не може бути самостійною підставою для невиконання зобов'язань у встановлений договором строк, оскільки повинен бути доведений причинно-наслідковий зв'язок між карантином та неможливістю виконання договору.
У пункті 7.1 договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або невиконання зобов'язань за договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України „Про Торгово-промислові палати в Україні, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.
Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У пункті 7.5. договору також передбачено, що доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат Торгово-промислової палати в Україні.
Однак в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, а також відсутні докази на підтвердження наміру його отримати відповідачем (листи, звернення, тощо).
Тому посилання відповідача на наявність карантину, як на форс-мажорну обставину, не є підставою для невиконання зобов'язань за договором поставки. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 32 280,00 грн. боргу за поставлений товар.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на відповідача у зв'язку із задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінком-Т" (65031, м. Одесса, вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 307, код ЄДРПОУ 41356322) 32 280,00 грн. основного боргу та 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Текст рішення складений та підписаний 13.01.2022.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. 1 до справи.
направити на електронні адреси:
позивачу: trade2@texincom-t.od.ua
відповідачу: energoatom@atom.gov.ua
office@khnpp.atom.gov.ua