65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"12" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/60/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» за вх. ГСОО №2-20/22 від 10.01.2022 про забезпечення позову у справі №916/60/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» (вул. Адміральський проспект, 33-А, офіс 402, м. Одеса, 65059)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді-строй» (Ленінградське шосе, 4, м. Одеса, 65031)
про стягнення 2020700,77 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді-строй», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 2020700,77 грн, з яких: 900000,00 грн основного боргу; 283172,98 грн пені; 71778,65 грн 3% річних; 244600,84 грн інфляційних втрат та 521148,30 грн штрафу.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду від 15.10.2020 №15/10 в частині здійснення повної та своєчасної оплати авансового платежу та вартості фактично виконаних позивачем робіт.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача, а саме:
1) автомобіль Toyota Land Cruiser (рік випуску 2020; дата реєстрації 05.11.2021, потужність двигуна 249 к.с.);
2) напівпричіп BODEX KIS 3В (рік випуску 2015, дата державної реєстрації 18.11.2020).
Обґрунтовуючи необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову позивач посилається на обставину прострочення відповідачем виконання зобов'язань перед позивачем за договором та на недобросовісну поведінку відповідача, яка полягає в тому, що відповідач ігнорує вимоги позивача щодо виконання зобов'язання та ухиляється від підписання акту звірки. Як зазначає позивач, відповідач мав можливість погасити заборгованість перед позивачем, натомість придбав у спірному періоді транспортні засоби, на які позивач просить суд накласти арешт. Позивач вважає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно, відповідач зможе відчужити транспортні засоби на користь третіх осіб, що призведе до утруднення виконання рішення суду у цій справі та може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову судом, оскільки у власності відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого можливо виконати рішення суду. При цьому позивач вважає, що заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вищевказані транспортні засоби є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки загальна ринкова вартість цих автомобілів приблизно становить 2399000,00 грн, тобто наближена до ціни позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому суд наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд враховує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Так, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, суд дійшов висновку про таке.
Так, у поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» просить суд вжити заходи забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на належні відповідачу транспортні засоби. Разом з цим суд відзначає, що ці транспортні засоби не є предметом спору у даній справі, адже вимоги позивачем заявлені до відповідача про стягнення грошових коштів. Між цим, позивачем у заяві не обґрунтована обставина відсутності у відповідача грошових коштів, оскільки наявність грошових вимог позивача та подання позову автоматично не свідчить про їх відсутність у відповідача або його ухилення від погашення боргу, а є, в першу чергу, свідченням про наявність спору між сторонами, а наявність/відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі наявність/відсутність спірного боргу, суд буде встановлювати лише на стадії розгляду справи по суті.
Також, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо можливого відчуження відповідачем транспортних засобів, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі, у разі задоволення / часткового задоволення позову судом, водночас, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру вчинення чи вчинення ним дій, спрямованих, зокрема, на відчуження належних йому транспортних засобів, а також інших доказів, з якими діюче законодавство пов'язує необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі невжиття таких заходів.
За вищевикладених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено наявності обґрунтованого припущення, що майно, належне відповідачу на момент пред'явлення позову, може вибути/зменшитись після подання позивачем даного позову без вжиття судом заходів забезпечення позову, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача) або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, враховуючи, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для застосування судом заходів, спрямованих на обмеження відповідача у розпорядженні належного йому майна, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост» за вх. ГСОО № 2-20/22 від 10.01.2021 про забезпечення позову у справі №916/60/22 - відмовити.
2. Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-рост».
Ухвала набирає законної сили 12.01.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля