79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2022 справа № 914/3265/21
Господарський суд Львівської області у складі судді О.Д. Запотічняк
за участю секретаря судового засідання А.П. Полянського
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест», м. Київ,
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектлінк», м. Львів
про відшкодування майнової шкоди у розмірі 34 907,94 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пойденко О.С.;
від відповідача : не з'явився;
Хід розгляду справи.
Приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектлінк» про відшкодування майнової шкоди у розмірі 34 907,94 грн.
Ухвалою від 25.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 21.12.2021
Ухвалою від 21.12.2021 суд відклав розгляд справи на 11.01.2022.
В судове засідання 11.01.2022 з'явився представник Позивача, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити, Відповідач не з'явився, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: місто Львів, вул. Остроградських, будинок 6, квартира 2.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 10.01.2022 про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження від 25.11.2021.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В судовому засіданні 11.01.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором № 4600036637 від 01.10.2018. У відповідності до п. 4.9. Договору, на виконання договору Позивач надавав Відповідачу для проведення будівництва лінійно-кабельних споруд, електромонтажних робіт та робіт по монтажу станційного обладнання - товарно-матеріальні цінності.
Протягом дії Договору Відповідачем надавались дані про списання частини товарно-матеріальних цінностей шляхом здачі-приймання виконаних робіт за Актами чи повернення товарно-матеріальних цінностей, однак Відповідачем на склад Позивача не було повернуто товарно-матеріальних цінностей на суму 34907,94 грн.
06.08.21 Позивач направив Відповідачу вимогу вих. № 98/01-21 з актами звіряння запасів товарно-матеріальних цінностей, що залишились на зберіганні Відповідача, однак така залишилась без відповіді ТОВ «Проектлінк».
07.09.21 Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою про повернення товарно-матеріальних цінностей на склад ПАТ «Фарлеп-Інвест» або оплатити вартість таких, однак відповіді не отримав.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем по оплаті товарно-матеріальних цінностей становить 34907,94 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини встановлені судом.
01.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектлінк» (далі - Відповідач, Підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест» (далі - Позивач, Замовник) було укладено Договір №4600036637 на виконання будівельно-монтажних робіт з змінами та додатками (далі - Договір), відповідно до якого, Позивач доручив Відповідачу в обумовлений строк виконати роботи по будівництву лінійно- кабельних споруд, електромонтажні роботи, роботи по монтажу станційного обладнання (надалі - Роботи).
На виконання Договору Підряднику надавались Товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ).
Відповідно до умов п.4.9. Договору, Замовник надає Підряднику перелік матеріалів, який визначений у Додатку №9 до Договору. Вартість інших матеріалів, які не включено у Додатки до Договору але можуть бути використані Підрядником для виконання Робіт, включено у вартість Робіт Підрядника за Договором та додатково не компенсуються Замовником.
Порядок отримання/повернення товарно-матеріальних цінностей наведений у Додатку №8 до Договору (п. 4.12 Договору).
Пунктом 6.1.3. Договору передбачений обов'язок Підрядника вживати усіх заходів щодо збереження всього обладнання та матеріалів, переданих Замовником для виконання Робіт та відповідати перед Замовником за їх втрату або пошкодження. Пункт 6.1.15. Договору також передбачає обов'язок Підрядника після виконання робіт та підписання Акту виконаних робіт, повернути всі залишки ТМЦ отриманих у Замовника.
В ході виконання Договору, ТМЦ Відповідачу передавались безпосередньо зі складу Позивача, як передбачено порядком прийому- передачі ТМЦ викладеним в Додатку №8 до Договору (п.1.4.), що підтверджується накладними на переміщення долученими до матеріалів справи.
На виконання Договірних зобов'язань в період з 25.01.2019 по 13.03.2020 Позивачем було поставлено Відповідачу ТМЦ на суму 322 299,12 грн.
Повернення ТМЦ здійснюється відповідно до п.2 Додатку №8 до Договору. Списання ТМЦ з Відповідача здійснюється шляхом проведення Замовником оприбуткування відповідно до облікових даних з актів приймання-передачі виконаних робіт, в яких зазначається, яка позиція отриманих ТМЦ в яких роботах Підрядника використана або введення Замовником облікових даних про реалізоване абонентам від імені Замовника телекомунікаційне обладнання при підключенні до мережі.
Протягом дії Договору Відповідачем надавались дані про списання частини ТМЦ, шляхом: здачі-приймання виконаних робіт за Актами або повернення ТМЦ на склад Позивача. Однак, ТМЦ на суму 34907,94 грн Відповідачем на склад Позивача повернуто не було, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами приймання виконаних робіт за 2019-2020 роки.
З метою досудового врегулювання спору, 06.08.2021р. Позивач направив Відповідачу вимогу вих. № 98/01-21 з актами звіряння запасів ТМЦ, що залишились на зберіганні Відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, вказану вимогу Відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення, однак відповіді на вказану вимогу Позивачу не надав, підписані зі свого боку акти не повернув.
07.09.2021р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено Претензію вих.№115/01-21 про повернення ТМЦ на склад ПрАТ «Фарлеп-Інвест» або сплатити вартість ТМЦ у розмірі 35202 грн. 94 коп., проте відповіді на вказану Претензію Позивач не отримав, ані ТМЦ, ані кошти за ТМЦ Відповідач не повернув.
Станом на момент подання до суду позову ні передача ТМЦ, ні повернення коштів позивачу не відбулись, відтак, для відновлення порушених прав та законних інтересів ТОВ «Фарлеп-Інвест» звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач доказів повернення ТМЦ чи сплати коштів за ТМЦ суду не надав.
Оцінка суду.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як передбачено ч. 1 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів на спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо повернення чи оплати ТМЦ відповідачем не представлено, відтак заборгованість становить 34907,94 грн.
Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 ст. 840 ЦК України передбачено, якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Згідно п. 10.6. Договору, у випадку понесення Замовником будь-яких збитків (витрат), які прямо пов'язані з неналежним виконанням або невиконанням цього Договору, Підрядник зобов'язується компенсувати замовнику такі втрати в повному обсязі.
Розмір втрат ТОВ «Фарлеп-Інвест» від неповернення ТМЦ становить сукупну вартість всіх ТМЦ які були надані Відповідачу на виконання умов Договору у сумі 34907,94 грн.
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю в розмірі 34 907,94 гривень.
Судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір підлягає до стягнення з Відповідача в сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектлінк» (79026,
м. Львів, вул. Остроградських, буд. 6, кв. 2, код ЄДРПОУ 42162731) на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3, код ЄДРПОУ 19199961) 34907,94 грн . та 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2022 р.
Суддя Запотічняк О.Д.