13.01.2022 Справа№914/134/22
Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Синчука, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позовної заяви: ОСОБА_1 , с. Лапаївка, Львівська область
до відповідача - 1: ОСОБА_2 , смт. Брюховичі, Львівська область
відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко», м. Львів
предмет позову, з яким має намір звернутись заявник: витребування корпоративних прав від особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ними
Без виклику представників учасників справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову: заборонити ОСОБА_2 та будь-яким особам, що діють від її імені, вчиняти дії щодо розпорядження (в тому числі шляхом продажу, дарування, внесення до статутного капіталу як усієї частки, так і її частини) корпоративними правами - часткою в статутному капіталі Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хіко» в розмірі 100% статутного капіталу; заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко», а саме: проводити реєстрацію змін до відомостей про склад учасників ТзОВ «Хіко»; вносити запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
Позиція заявника.
ОСОБА_1 , як особа, з володіння якої незаконно вибули корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хіко», має намір звернутись до суду з позовом про витребування корпоративних прав від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ними (ст. 387 ЦК України).
Заявник, ОСОБА_1 , згідно з актовим записом про зміну імені № 14 від 01.04.2021 року змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Корпоративні права ОСОБА_1 у ТзОВ «Хіко» (частка у розмірі 100% статутного капіталу) вибули з її володіння внаслідок їх відчуження через електронні торги з реалізації майна, проведені 18.10.2021 при примусовому виконанні виконавчого листа № 450/1276/16-ц, виданого 22.11.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області, стягувач - ТОВ «Факторинг-С», виконавче провадження № 66382688.
Переможцем електронних торгів став ОСОБА_6 , а станом на сьогоднішній день, згідно з відомостями ЄДРПОУ, власником частки у розмірі 100% статутного капіталу ТзОВ «Хіко» є ОСОБА_2 .
Згідно з відомостями ЄДРПОУ, відомо також, що ТзОВ «Хіко» перебуває в стані припинення з 27.11.2021 внаслідок внесення рішення щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Заявник просить суд вжити відповідні заходи забезпечення позову та вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених корпоративних прав заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
У разі, якщо ОСОБА_2 матиме можливість розпоряджатись часткою в статутному капіталі ТзОВ «Хіко» в розмірі 100% статутного капіталу, така частка під час судового розгляду справи може відчужуватись іншим особам, що вимагатиме заміни співвідповідача.
У разі припинення ТзОВ «Хіко» шляхом ліквідації корпоративні права на частку в статутному капіталі ТзОВ «Хіко», які і є предметом спору, перестануть існувати і заявник не зможе поновити свої права на підставі рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає таке.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову унормовано статтею 139 ГПК України. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч.1 ст.139 ГПК України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі дійсної необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши обставини, викладені у ній, суд вважає її не обґрунтованою, оскільки заявником не надано достатніх доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Керуючись статтями 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя Синчук М.М.