79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2022 справа № 914/3321/21
Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон ІНК», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика Туррон», м. Львів,
про: стягнення 42 207,83 грн. заборгованості.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон ІНК» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика Туррон» про стягнення 42 207,83 грн. заборгованості, з яких: 36 500,00 грн основна заборгованість, 2 399,55 грн. пені, 870,50 грн. 3% річних, 2 437,78 грн. інфляційні нарахування.
Ухвалою від 08.11.2021 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.
Ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно інформації, розміщеної на сайті АТ «Укрпошта» відправлення за номером 7901414223705 надійшло 12.11.2021 до відділення зв'язку Львів 24 з індексом 79024, однак відправлення не вручене та не повернуте, і перебуває у статусі «інші причини».
Ухвалою суду від 07.12.2021 розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження було призначено на 21.12.2021.
В судове засідання 21.12.2021 сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про причини неприбуття в судове засідання не повідомили.
Станом на 21.12.2021 від відповідача відзиву не поступало. Заяв та клопотань від сторін не поступало.
Ухвалою від 21.12.2021р. розгляд справи по суті було відкладено на 11.01.2022р. Таким чином, суд констатує, що станом на 27.07.2021р. відповідачем відзиву на позовну заяву не подавалося, інших заяв та клопотань не надходило.
В судове засідання 11.01.2022р. сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суд не повідомили.
Суд звертає увагу сторін на те, що провадження у даній справі триває з 08.11.2021р. Так, судом неодноразово скеровувалися ухвали суду на адресу позивача відповідача, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак відповідач судової кореспонденції не отримував (така поверталася «за закінченням терміну зберігання») , на виклики в судові засідання по розгляду справи по суті не реагував.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача по справі є м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, куди і надсилалися ухвали господарського суду. Інша інформація про місцезнаходження відповідача в суду відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку розглядати спір по суті.
Після з'ясування обставин справи та дослідження поданих доказів судом було встановлено наступне:
08.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон ІНК» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика Туррон» (відповідачем) було укладено договір поставки №171208, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу ядра волоських горіхів, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар у строк визначений договором.
25.11.2020р. між сторонами було укладено специфікацію №15 до цього договору.
За умовами п. 2.1, 2.2, 2.5 договору, ціна за одиницю кожного виду продукції визначається у специфікації, що діє на дату поставки постачальником продукції та є невід'ємною частиною даного договору.
Як стверджує позивач, на виконання умов договору та підписаної специфікації №15, відповідачу було поставлено товар, про що свідчать складені між сторонами наступні видаткові накладні:
1. №93 від 01.12.2020р. на суму 15 000,00 грн. з строком оплати до 07.12.2020р.;
2. №117 від 10.12.2020р. на суму 15 000,00 грн. з строком оплати до 15.12.2020р.;
3. №131 від 17.12.2020р. на суму 7 500,00 грн. з строком оплати до 22.12.2020р.;
Всього було поставлено 250 кг ядра грецького горіха на загальну вартість 37 500,00 грн.
Відповідно до п. 2.5 договору, розрахунки за продукцію, що постачається здійснюється у національній валюті в безготівковій формі з відстрочкою 5 календарних днів з дати поставки, якщо інші умови поставки не визначені в специфікації.
Як стверджує позивач, у зазначені строки відповідач за товар не розрахувався, що стало підставою для направлення останньому претензії від 28.12.2020р. про необхідність погашення заборгованості до 31.12.2020р.
Оскільки до вказаної дати відповідач оплати не здійснив, то позивачем 25.01.2021р. було направлено другу претензію про сплату за товар у строк до 31.01.2021р.
03.02.2021р. від відповідача на рахунок позивача надійшло 2 000,00 грн., з яких на оплату видаткової накладної №93 від 01.12.2020р. зараховувалося 1 000,00 грн.
01.08.2021р. від відповідача надійшов лист позивачу про те, що компанія змінила власника і очікуються інвестиції на погашення існуючих заборгованостей.
16.08.2021р. між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого було зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 36 500,00 грн.
Оскільки визнана відповідачем заборгованість так і не була погашена, то позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 36 500,00 грн. основного боргу, а також 2 399,55 грн. пені, 870,50 грн. 3% річних та 2 437,78 грн. інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
Як вже наголошувалося судом вище, відповідач із відзивом та запереченнями проти позовних вимог не звертався.
При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, між сторонами по справі було укладено договір поставки №171208 від 08.12.2017р., який неодноразово пролонговувався.
Спірними у даній справі є правовідносини сторін, які виникли в ході здійснення поставки за договором протягом грудня місяця 2020 року.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2020р., 10.12.2020р. та 17.12.2020р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 37 500,00 грн., що підтверджується долученими видатковими накладними.
Включно станом на 16.08.2021р. відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 1 000,00 грн., про що свідчить долучений до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається від'ємне сальдо відповідача в розмірі 36 500,00 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед позивачем відповідно до договору поставки в сумі 36 500,00 грн.
Доказів відсутності заборгованості чи її погашення, в ході розгляду справи, суду відповідачем представлено не було, а тому в цій частині позовних вимог позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Розглядаючи спір в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ГПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець у разі порушення строків оплати продукції сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Так, судом встановлено наступні періоди заборгованості відповідача за накладними:
№93 від 01.12.2020р. - з 08.12.2020р. по 28.09.2021р. (з урахуванням часткової оплати в сумі 1 000,00 грн. 04.02.2021р.);
№117 від 10.12.2020р. - з 16.12.2020р. по 28.09.2021р.;
№131 від 17.12.2020р. - з 23.12.2020р. по 28.09.2021р.
Суд констатує, що розрахунок процентів річних та інфляційних втрат здійснено позивачем правильно, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, як вбачається з розрахунку пені, позивач здійснив вищенаведені нарахування відповідачу в межах шестимісячного строку нарахування, встановленого ст. 232 ГК України, а тому в цій частині позов теж підлягає до задоволення.
Відтак, підсумовуючи, суд зазначає, що за наслідками розгляду даної справи встановлено доведеність позовних вимог, а тому до стягнення з відповідача підлягають 36 500,00 грн. основного боргу, а також 2 399,55 грн. пені, 870,50 грн. 3% річних та 2 437,78 грн. інфляційних втрат - за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон ІНК» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика Туррон» (79024, м. Львів вул., Б. Хмельницького, 176, код ЄДРПОУ 39792657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон ІНК» (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 4, код ЄДРПОУ 40646319) 36 500,00 грн основного боргу, 2 399,55 грн. пені, 870,50 грн. 3% річних, 2 437,78 грн. інфляційних втрат та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.01.2022р.
Суддя Юркевич М.В.