ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2022Справа № 910/10334/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» про ухвалення додаткового рішення у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
2. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
3. Кабінет Міністрів України
про стягнення 80553855,83 грн.
Представники учасників справи:
від заявника (боржника): Онищенко О.А.;
від стягувача (позивача): Погорілець Р.В.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
від третьої особи 3: не з'явився.
25.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» з вимогами до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 80553855,83 грн., з яких 62401139,14 грн суми основного боргу, 3395638,20 грн пені, 4079502,06 грн штрафу, 2528547,03 грн 3% річних та 8149029,40 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» суми основного боргу у розмірі 62401139 грн 13 коп.; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» пеню у розмірі 1697819 грн 10 коп., штраф у розмірі 2039751 грн 03 коп., 3% річних у розмірі 2524329 грн 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 7581757 грн 76 коп. та судовий збір у розмірі 173403 грн 06 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
14.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 109670,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 розгляд вказаної заяви призначено на 22.12.2021.
У судовому засіданні 22.12.2021 відповідачем було подано заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката.
У судовому засіданні 22.12.2021 судом було відкладено розгляд заяви на 12.01.2022.
У судове засідання 12.01.2022 з'явились представники заявника (боржника) та стягувача (позивача), надали усні пояснення з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення.
Представники третіх осіб у судове засідання 12.01.2022 не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 22.12.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві позивач вказав на те, що ним будуть понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн (аналіз матеріалів справи, в тому числі і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмета; аналіз судової практики; складання та подача позовної заяви до суду; участь у судових засіданнях (за кожне), складання процесуальних та інших документів, надання інших видів правової допомоги, витрати, пов'язані з наданням правової допомоги (придбання паливно-мастильних матеріалів у разі використання власного транспорту, на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м'яких вагонах поїздів, суден морського та річкового транспорту) та відрядження за межі регіону).
У судовому засіданні 08.12.2021 представник позивача зазначив, що ним буде подано заяву про розподіл судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
20.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» (клієнт) та адвокатом Погорілцем Р.В. укладено Договір №38300353 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язується надати професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) другій стороні - клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
30.05.2021 між сторонами укладено Додатковий договір №43068454 до Договору про надання правової допомоги від 20.11.2019 №38300353, в якому зазначено, що він визначає порядок оплатити гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту у господарській справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення заборгованості.
За погодженням сторін, враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката, розмір гонорару за надання правової допомоги визначено сторонами:
- за погодинною ставкою у розмірі 2600,00 грн/година, а за участь у судовому засіданні 3000,00 грн за кожне;
- «гонорар успіху», що сплачується після ухвалення судом остаточного рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення заборгованості - у випадку повного чи часткового задоволення позову клієнт додатково сплачує адвокату 25000,00 грн (п. 3 Додаткового договору).
Відповідно до п. 9 Додаткового договору правова допомога вважається наданою адвокатом після підписання акту наданої правової допомоги, який скріплюється підписами сторін.
10.12.2021 між сторонами складено Акт наданої правової допомоги, в якому сторони погодили, що:
- адвокат надав правову допомогу відповідно до додаткового договору №43068454 від 30.05.2021 до договору про надання правової допомоги від 20.11.2019 №38300353 згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги та розрахунком розміру витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, що підлягають відшкодуванню, які додаються. Розмір гонорару за надання правової допомоги визначено сторонами за погодинною тарифною ставкою розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) грн/година, без ПДВ, а за участь у судових засіданнях - 3000 (три тисячі) грн без ПДВ кожне.
- адвокат надав правову допомогу у господарській справі № 910/10334/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 80553855,83 грн.
Детальний опис послуг та кількість часу, яка була витрачена на надання правової допомоги:
- складання позовної заяви про стягнення суми боргу, в тому числі аналіз наданих документів щодо заборгованості Державного підприємства «Гарантований покупець» та формування правової позиції у спразі - 10 годин;
- отримання інформації щодо стану справи в суді - 0,2 години;
- ознайомлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху - 0,15 години;
- складання і подання заяви про усунення недоліків до позовної заяви - 0,5 години;
- ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі - 0,15 години;
- ознайомлення із відзивом ДП «Гарантований покупець» на позовну заяву ТОВ «СПМ» та складання і подання відповіді на відзив - 4 години;
- складання і подання клопотання про відкладення судового засідання - 0,5 години;
- ознайомлення із запереченнями ДП «Гарантований покупець» на відповідь на відзив -1 година;
- ознайомлення з ухвалою про залучення до участі у справі третіх осіб - 0,15 години;
- складання і подання клопотання про залучення доказів відправки відповіді на відзив та позовної заяви з додатками третім особам у справі -1 година;
- ознайомлення з поясненнями Кабінету Міністрів України щодо позовної заяви - 1 година;
- ознайомлення з поясненнями НКРЕКП щодо позовної заяви - 0,5 години;
- ознайомлення з зустрічною позовною заявою ДП «Гарантований покупець» - 2 години;
- ознайомлення з ухвалою про залишення позовної заяви ДП «Гарантований покупець» без руху - 0,15 години;
- ознайомлення з ухвалою про повернення позовної заяви ДП «Гарантований покупець» без розгляду - 0,15 години;
- ознайомлення з поясненнями НЕК «УКРЕНЕРГО» по суті спору - 0,5 години;
- ознайомлення з відповіддю на пояснення третіх осіб Державного підприємства «Гарантований покупець» - 1,5 години;
- ознайомлення з клопотанням Державного підприємства «Гарантований покупець» про зменшення розміру неустойки, 3% річних, інфляційних втрат - 1 година;
- складання і подання клопотання про виправлення описки - 0,5 години;
- підготовка до всіх судових засідань - 3 години.
Загальна кількість витраченого часу - 27,95 годин.
Розмір гонорару за надані послуги, виходячи з кількості витраченого часу - 72670 грн, без ПДВ.
У п. 4 Акту надання правової допомоги зазначено, що адвокатом була взята участь у наступних судових засіданнях Господарського суду міста Києва у справі №910/10334/21: 12.10.2021, 03.11.20, 17.11.2021, 08.12.2021. Загальна кількість судових засідань - 4. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях становить 12000,00 грн.
Відповідно до п. 5 Акту, гонорар успіху адвоката становить 25000,00 грн.
Загальний розмір гонорару адвоката становить 109670,00 грн.
Відповідно до платіжних доручень №1229 від 13.12.2021 та №1230 від 13.12.2021 позивачем було сплачено на користь адвоката грошові кошти у сумі 109670,00 грн.
22.12.2021 відповідачем подано заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, яка обгрунтована тим, що визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу адвоката є неспіврозмірним з позовом та необґрунтованим.
Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (відповідач в даному випадку) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.
Однак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, які були понесені позивачем у даній справі.
Посилання відповідача на інформацію щодо вартості послуг адвокатів, яка розміщена на сайтах юристи-адвокати.лог.юа та dilaw.com.ua, не є підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката оскільки на вказаних сайтах вартість адвокатських послуг вказана гранична мінімальна - «від».
Водночас, суд зазначає, що відшкодування таких видів наданих адвокатом послуги як знайомлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху (0,15 години), складання і подання заяви про усунення недоліків до позовної заяви (0,5 години) та складання і подання клопотання про виправлення описки (0,5 години) не можуть бути покладені на відповідача, оскільки були понесені позивачем виключно у зв'язку з обставинами, за які відповідав безпосередньо адвокат, а саме у зв'язку з неправильним оформленням адвокатом документів до позовної заяви та неправильним здійсненням розрахунку позовних вимог.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.
У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За висновком суду, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору.
Крім того, оскільки при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд зазначає, що дотримання вказаних критеріїв позивачем суду не обґрунтовано.
Враховуючи викладені обставини, керуючись нормами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку не у повному обсязі покладати на відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката та частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10334/21, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар парк підгородне» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, шосе Донецьке, буд. 186; ідентифікаційний код: 38300353) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 13.01.2022.
Суддя О.М. Спичак