ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2022Справа № 910/16468/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альфа Корм" (03049, м. Київ, вул. Курська, 10)
про стягнення 35 314,43 грн.
за участю представників сторін: без виклику
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альфа Корм" про стягнення 35 314,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам договору про надання митно-брокерських послуг №2/20-МБП від 10.01.2020 відповідач не оплатив надані за січень-червень 2021 року послуги на загальну суму 32 000,00 грн, що стало наслідком виникнення у останнього боргу у вищевказаному розмірі та підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 689,56 грн, 3% річних у розмірі 481,31 грн та пені у розмірі 2 143,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/16468/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 суд задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альфа Корм" на користь позивача основний борг у розмірі 32 000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 689 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 481 грн 31 коп., пеню у розмірі 2 143 грн 56 коп., судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп.
22.12.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" про розподіл судових витрат, у якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза", суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однак, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
Як встановлено у ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З огляду на викладене, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про відсутність необхідності викликати сторони в судове засідання для розгляду вказаної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору №11 про надання правової допомоги від 05.08.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івза" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Віктора Хом'яка" (далі - адвокатське бюро), відповідно до умов якого адвокатське бюро, на підставі письмового доручення (заявки на надання правничої допомоги №11/2 від 01.10.2021) клієнта, прийняв на себе зобов'язання з надання правничої допомоги, що включає повний юридичний супровід ведення (представництво інтересів клієнта в суді під час здійснення господарського судочинства) справи щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 35 314,43 грн з ТОВ "Торгова компанія "Альфа Корм" за договором №2/20-МБП від 10.01.2020.
На виконання умов вищевказаного договору між сторонами був підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг №25 від 17.12.2021 на суму 6 000,00 грн (надання правничої допомоги у вигляді підготовки та подання відповіді на відзив по справі № 910/16468/21 - 2 500,00 грн, гонорар успіху у відповідності до п. 4.2. договору у розмірі 3 500,00 грн) та виставлений рахунок на оплату №28 від 17.12.2021, який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Івза" згідно платіжного доручення №228 від 17.12.2021.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16468/21 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альфа Корм" (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, ідентифікаційний код 42774643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івза" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 38698876) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.01.2022
Суддя Л. Г. Пукшин