ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
13.01.2022Справа № 910/21426/21
За позовом 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут.» (03164, м. Київ, вул. Осіння, буд. 33; ідентифікаційний код: 3575558)
Про визнання недійсним рішень загальних зборів ОСББ «Добробут.» та скасування державної реєстрації статуту ОСББ «Добробут.»
Суддя Бондаренко-Легких Г.П .
Без виклику представників сторін.
ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут.» (далі - відповідач; ОСББ «Добробут.») про визнання недійсним рішень загальних зборів ОСББ «Добробут.» та скасування державної реєстрації статуту ОСББ «Добробут.».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів ОСББ «Добробут.» були прийняті з порушенням норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» та положень статуту ОСББ «Добробут.».
У зв'язку з викладеним позивачі просять:
1) визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів ОСББ «Добробут.» від 30.11.2017, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 ;
2) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ «Добробут.», а саме: державну реєстрацію статуту ОСББ «Добробут.» в редакції від 30.11.2017, затвердженого протоколом загальних зборів співвласників від 30.11.2017;
3) визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 від 27.12.2018 з питань №3 порядку денного, про затвердження кошторису ОСББ «Добробут.» на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників, оформленого протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 .
Також позивачі просять стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України крім всього іншого зазначено, що позовна заява повинна містити, відомі номери засобів зв'язку.
Позивачі в позовній заяві вказали не всі відомі номери засобів зв'язку відповідача, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Отже, суд дійшов висновку, що заявниками не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 5 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому зміст наведеної норм свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Позивачі в позовній заяві об'єднали позовні вимоги щодо:
1) визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ОСББ «Добробут.» від 30.11.2017, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 ;
2) скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ «Добробут.», а саме: державну реєстрацію статуту ОСББ «Добробут.» в редакції від 30.11.2017, затвердженого протоколом загальних зборів співвласників від 30.11.2017;
3) визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 від 27.12.2018 з питань №3 порядку денного, про затвердження кошторису ОСББ «Добробут.» на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників, оформленого протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_3.
Суд зазначає, що вказані вимоги, зокрема щодо оскаржень рішень зборів 2017 та рішень зборів 2018 років є різними та самостійними та мають різний предмет доказування.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожного рішення загальних зборів та з приводу скасування державної реєстрації змін до установчих документів окремо. Так, при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які стосуються кожної із цих вимог окремо. Тому позивачі повинні обґрунтувати наявність процесуальних підстав та доцільність об'єднання позовних вимог та впливу такого об'єднання на швидкість вирішення спору.
Крім того, позивачами не наведені у позовній заяві обґрунтування як правові так і фактичні такої позовної вимоги, як скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ, а також не зазначено до якого відповідача позивачами заявлена відповідна вимога.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо наявності підстав для об'єднання позовних вимог.
Статтею 164 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 270, 00 гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивачі об'єднали три (3) позовних вимоги у позовній заяві, що мають немайновий характер, за вищезазначені вимоги кожен із позивачів мав сплатити судовий збір у розмірі 6 810, 00 грн (2 270, 00 * 3).
В матеріалах справи містяться дві квитанції про сплату судового збору на суму 2 270, 00 грн (кожна).
Таким чином кожному із заявників необхідно доплатити - 4 450, 00 грн.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Судом встановлено, що копії документів, які позивачі надають до позовної заяви не засвідчені.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Судом встановлено, що всупереч встановленими вимогам в накладній 0105479005750 не зазначена адреса одержувача та відсутній підпис відправника. А в описів відповідного поштового відправлення взагалі відсутня позовна заява.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачам.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху.
2. Встановити позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням всіх відомих номерів засобу зв'язку відповідача у відповідності до інформації, яка зазначена в ЄДР;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї письмового обґрунтування наявності підстав для об'єднання позовних вимог (щодо доцільності об'єднання позовних вимог та впливу такого об'єднання на швидкість вирішення спору);
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї письмових обґрунтувань як правових так і фактичних такої позовної вимоги, як скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ та зазначити до якого відповідача заявлена така вимога;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів доплати судового збору кожним із позивачів у розмірі - 4 540, 00 грн за платіжними реквізитами Господарського суду міста Києва;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї копій додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек).
4. Попередити позивачів, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!
Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:
1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;
2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;
3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;
4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;
7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.
УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв'язку !!!
ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП'ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.