Ухвала від 12.01.2022 по справі 909/548/16

Справа № 909/548/16 (909/31/22)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши заяву ТОВ "Тофі" про забезпечення позову у справі

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Тофі"

вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 77019;

до відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп"

вул.Плеханівська, 112, м.Харків, 61000

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна

вул. Голосіївська, буд. 17, оф. 605, м. Київ, 03039

кредитор: ТОВ "Фінансова компанія "Фін - Маркет"

м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.77

кредитор: ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна"

вул. Богдана Хмельницького,буд.30/10, оф.1-А, м. Київ, 01030

уповноважена особа засновників боржника: ОСОБА_2

АДРЕСА_2

про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності земельною ділянкою, визнання недійсним акту приймання-передачі та оцінки вартості нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку

без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Тофі".

10.01.2022 до Господарського суду від ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича надійшла позовна заява №21/3/21 від 24.12.2021 (вх.№461/22 від 10.01.2022) до відповідачів: ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності земельною ділянкою, визнання недійсним акту приймання-передачі та оцінки вартості нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

В позовній заяві ліквідатор ТОВ "Тофі" арбітражний керуючий Бандуристий Р.С. просить вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки площею 0,0304 га (кадастровий номер 2611092001:22:002:1712, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер 6702426110) та заборони здійснення реєстраційних дій щодо неї.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачу і знаходяться у нього, чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. І, як вказує Верховний Суд у постанові від 25.09.2020 у справі №925/77/20, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших (третіх) осіб, а обрані способи забезпечення повинні безпосередньо бути пов'язаними із предметом спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, позивачем не наведено жодних обставин щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та не надано доказів на підтвердження під ставності забезпечення позову.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви ТОВ "Тофі" №21/3/21 від 24.12.2021 (вх.№461/22 від 10.01.2022) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.01.2022 та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Рочняк