11.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1189/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
до відповідача: Природного заповідника "Горгани"
про стягнення коштів в сумі 94 761 грн 59 к.
за участю:
від відповідача: 1) Іванків Ірина Миколаївна - представник, (довіреність № 9 від 10.01.2022; паспорт серія НОМЕР_1 від 08.11.2007); 2) Петращук Ярослав Васильович - директор, (наказ № 329-О від 16.07.2019; паспорт серія НОМЕР_2 від 07.04.1999)
В судовому засіданні присутня Гандзюк Олена Орестівна - начальник юридичного відділу Івано-Франківського обласного центру зайнятості, (довіреність № 03/2022 від 04.01.2022; посвідчення № 143 від 16.08.2019)
установив: Івано-Франківський обласний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Природного заповідника "Горгани" (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 94 761,59 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у позивача визначених Законом України "Про зайнятість населення" підстав щодо повернення за рахунок відповідача по справі коштів в сумі 94 761 грн 59 к., які були виплачені ОСОБА_1 як допомоги по безробіттю, внаслідок ухвалення Івано-Франківським апеляційним судом постанови від 13.10.2021 у справі №348/229/20 про визнання недійсним наказу Природного заповідника "Горгани" №7 від 17.01.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади за п.2 ст. 40 Кодексу законів про працю України та поновлення його на роботі з 17.01.2020 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани" та прийняття відповідачем по справі 22.10.2021 наказу №109 к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 "
Відповідно до ухвали від 07.12.2021 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання щодо розгляду справи по суті на 11.01.2022.
10 січня 2022 року відповідачем по справі подано до суду відзив на позов (вх.№288/22 від 10.01.2022) відповідно до якого останній проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що станом на момент розгляду даної справи ним (відповідачем по справі) подано касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13.2021, яка на даний час перебуває на розгляді у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Разом з тим зазначає, що заявлена до стягнення сума ( 94 761 грн 59 к.) виплачена позивачем добровільно, а саме як допомога по безробіттю, у зв'язку із наданням ОСОБА_1 статусу безробітного, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, а отже, як зазначає відповідач, відсутні підстави для стягнення з нього (відповідача) заявленої до стягнення суми коштів. Окрім того стверджує, що для стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, у зв'язку із поновленням працівника на роботі за рішенням суду позивач має довести правомірность сум такого нарахування, їх розмір та відсутність підстав для припинення такої виплати.
Позивач в судове засідання направив , як представника, начальника юридичного відділу Івано-Франківського обласного центру зайнятості Гандзюк Олену Орестівну по довіреності № 03/2022 від 04.01.2022 , яка не є належним представником, що може здійснювати представництво позивача у даній справі.
При цьому, суд врахував наступне.
Положеннями ч.4 ст.56 ГПК України розмежовано такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво". За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Суд зауважує, що в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим у п.6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва. З урахуванням наведеного вище, начальник юридичного відділу Івано-Франківського обласного центру зайнятості Гандзюк Олена Орестівна по довіреності № 03/2022 від 04.01.2022; посвідчення № 143 від 16.08.2019 не є належним представником, який може здійснювати представництво позивача у даній справі. Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просили суд в позові відмовити. Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного. 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 , який 17.08.2020 звільнений з посади начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани", звернувся до Надвірнянської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Одночасно ОСОБА_1 надано статус безробітного відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" та 17.08.2020 призначено виплату допомоги по безробіттю. Постановою від 13.10.2021 у справі №348/229/20 Івано-Франківський апеляційний суд поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани" з 17.01.2020. На виконання вказаного вище судового рішення 22.10.2021 Природний заповідник "Горгани" видано наказ №109 к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " , яким поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани" з 17.01.2020. З 12.08.2021 припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного (у зв'язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили) та припинено виплату допомоги по безробіттю. Під час перебування на обліку в Надвірнянській районній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості як безробітний ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 94 761 грн 59к. за період з 17.08.2020 по 11.08.2021, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія Розрахунку. Івано-Франківський обласний центр зайнятості 03.11.2021 видав наказ №423 про вжиття заходів щодо повернення Природним заповідником "Горгани" коштів в сумі 94 761 грн 59 к. грн 50 к., які були виплачені ОСОБА_1 за період з 17.01.2020 по 11.08. 2021 як допомога по безробіттю. Листом №3076-13/28-21 від 05.11.2021 Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до відповідача по справі про повернення коштів в сумі 94 761 грн 59 к. грн 50 к. В добровільному порядку Природний заповідник "Горгани" кошти не повернув позивачу. Вказана обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду. За наведеного, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Частиною 1 ст.34 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про зайнятість населення" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю. Положенням ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Вказані вище норми закону і спростовують твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву. Щодо посилання відповідача, як на підставу відмовити в позові, на подання ним касаційної скарги на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13.10.2021, яка на даний час перебуває на розгляді у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, то суд вважає їх безпідставними, оскільки постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 13.10. 2021 набрала законної сили і є одним із належних правових доказів для розгляду спірного предмету спору, а подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції не перешкодою для визначення судом доказової бази при вирішенні спірного спору. В силу норми чинного законодавства предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Позивачем доведено та документально підтверджено факт набуття у нього права вимоги стягнення з відповідача заборгованості в сумі 94 761 грн 59к. Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №6521 від 29.11 2021 року. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2270 грн 00 к. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 34, 43, 35 Закону України "Про зайнятість населення", ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст 74, 77, 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Природного заповідника "Горгани" про стягнення коштів в сумі 94 761 грн 59 к. - задовольнити.
Стягнути з Природного заповідника "Горгани" (вул. Комарова, 7, м. Надвірна,Івано-Франківська область,78400, код 24679189) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська, 89-А, м. Івано-Франківськ, 76002, код 03491062) - 94 761 грн 59 к. (дев'яносто чотири тсячі сімсот шістдесят одна гривня п'ятдесят дев'ять копійки) заборгованості та 2 270 грн 00к. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.01.2022
Суддя О. М. Фанда