номер провадження справи 4/148/21
11.01.2022 Справа № 908/2775/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2775/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна”, (юридична адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7; поштова адреса: 69014, м. Запоріжжя, а/с 4802)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 5064656, 07 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
24.09.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” за вих. б/н від 14.09.2021 (вх. №2962/08-07/21 від 24.09.2021) до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 5103696, 64 грн. за договором поставки товару № 413(1)20УК/53-121-01-20-09906 від 24.11.2020/09.11.2020, які складаються з 4778734, 92 грн. основної суми заборгованості, 240446, 38 грн. інфляційних втрат, 84515, 34 грн. 3% річних.
24.09.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2775/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2021, відкрито провадження у справі № 908/2775/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.10.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 28.12.2021, судове засідання відкладено на 22.11.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.12.2021.
В судовому засіданні 22.12.2021 до закінчення судових дебатів у справі, представник позивача заявив усну заяву про подання протягом встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2021 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна”, 4778 734 грн. 92 коп. заборгованості, 82 699 грн. 34 коп. 3% річних та 203 221 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 75969 грн. 83 коп. судового збору. Повернуто позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 585 грн. 61 коп., у зв'язку із зменшення розміру позовних вимог
22.12.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” б/н від 22.12.2021 (вх. № 627/08-08/21 від 22.11.2021) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2775/21 в частин розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24000, 00 грн.
Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2021 заяву розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2021, прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду, судове засідання призначено на 11.01.2022.
Представник позивача в судове засідання не звився.
24.12.2021 на адресу господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви без участі уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна”.
Подана заява судом задоволена.
30.11.2021 від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній зазначив, що: - реальний обсяг послуг, наданих Адвокатським об'єднанням «Хілько» ТОВ «Елтранс Україна», не відповідає обсягу послуг, зазначеному в Попереднього опису робіт від 09.09.2021 та Детального опису робіт від 22.12.2021, оскільки послуги - «збір та ознайомлення з доказами у справі» та «підготовка правової позиції у справі та узгодження її з Клієнтом» фактично охоплюються послугою (роботою) - «підготовка позовної заяви з додатками»; - до складу витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до Попереднього опису робіт від 09.09.2021 та Детального опису робіт від 22.12.2021 включені послуги «участь у підготовчому засіданні» вартістю 3 000,00 грн. та «участь у судовому засіданні» вартістю 3 000,00 гри. При цьому, є очевидним, що участь у підготовчому засіданні, яке тривало не більше 15 хв. (точний час можна визначити за протоколом судового засідання) та стосувалось лише з'ясування процесуальних питань, не може коштувати стільки, скільки коштує участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті; - витрати на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн., є завищеними та нереальними; - зміст договору № 413(1)20УК/53-121-01-20-0906 від 09.11.2020 не містить складних юридичних конструкції, його умови є простими та зрозумілими. Правовідносини з договорів поставки достатньо повно врегульовані нормами ЦК України та ГК України, а отже, складання позовної заяви не потребувало додаткового вивчення судової практики в аналогічних справах; - АО «Хілько», в тому числі і безпосередньо адвокат Хілько А.В. вже представляв інтереси ТОВ “Елтранс Україна” в інших справах, що розглядались у Господарському суді Запорізької області щодо стягнення з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС заборгованості за договорами поставки товару (продукції), укладеними між Позивачем та Відповідачем за типовою формою, у зв'язку з чим переважна більшість істотних умов, що складають зміст цих Договорів, є ідентичними.
11.01.2022 о 08:00 Господарським судом Запорізької області, а саме комісією у складі керівника апарату Господарського суду Запорізької області - Вознесенської О., та членів комісії - начальником відділу захисту інформації, адміністрування баз даних та інформаційних технологій Фокіним Р., керівником служби підтримки Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Дрига С. виявлено вихід з ладу серверного обладнання, яке унеможливлює функціонування автоматизованої системи документообігу суду, у зв'язку з чим неможливо здійснювати реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції суду, автоматизований розподіл судових справ, направлення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень України та будь-які інші дії, пов'язані з необхідністю використання автоматизованої системи документообігу суду, про що складено акт від 11.01.2022.
У зв'язку з технічною неможливістю фіксації судового засідання, судове засідання не проводилась.
У відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вирішив розглянути заяву в судовому засідання 11.01.2022 без участі представників сторін.
11.01.2022 судом прийнято ухвалу.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2775/21, вважає за можливе її задовольнити в повному обсязі, у зв'язку з наступним.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторонищодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України"” від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - позивачем здійснено звернення до суду із заявою про розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати із розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, тощо; 3) поведінку сторін під час розгляду справи, що призвели до затягування розгляду справи: 4) дій сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 24 000,00 грн. позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №24 від 09.09.2021, Ордер на надання правової допомоги Серія АР №1062375 від 09.09.2021. Також подано платіжне доручення №261 від 21.09.2021 на суму 20 000,00 грн.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 22.12.2021.
В Акті приймання - передачі наданих послуг від 22.12.2021 визначено, що вартість послуг адвокатського об'єднання становить 24 000, 00 грн.
При визначенні виду робіт та їх вартості в Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 22.12.2021зазначено:
- збір та ознайомлення з доказами у справі - 1500 грн.;
- підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом - 1500 грн.;
- підготовка Позовної заяви з додатками - 7000 грн.;
- відповідь на Відзив - 4000 грн.;
- пояснення від 16.11.2021- 2000 грн.;
- заперечення на заяву про залучення до участі у справі на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - 1500 грн.;
- участь у підготовчому засіданні - 3000 грн.;
- участь у судовому засіданні - 3000 грн.
В пункті 4.1 договору про надання правової допомоги № 24 від 09.09.2021 визначено орієнтована вартість та ціна послуг вказується у Попередньому (орієнтовному) описі робіт.
Остаточна вартість та ціна послуг визначається у Детальному описі робіт (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката.
Перевіривши надані позивачем докази та умови укладеного договору про надання правничої (правової) допомоги суд зауважує, що у спірному Договорі передбачений фіксований розмір ціни послуг, який визначається у фіксованому розмірі вартості робіт без врахування часу роботи адвоката.
При цьому остаточний обсяг робіт, їх вартість та ціна послуг визначаються в Детальному описі робіт (п. 4.2 Договору).
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача, з огляду на визначені нормами ГПК та практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена позивачем сума на правничу допомогу є обґрунтованою, відповідає умовам договору про надання правової допомоги, реальному обсягу такої допомоги у суді, критерію реальності таких витрат.
Доводи відповідача приведені ними в обґрунтування заперечень проти заяви, до уваги судом не приймаються, оскільки в межах цієї справи розмір ціни послуг визначений у Детальному описі робіт, яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.
Доводи відповідача, стосовного того, що попереднім описом робіт (наданих послуг) не передбачена оплата таких послуг, як «пояснення від 16.11.2021» та «заперечення на заяву про залучення до участі у справі на стороні відповідача третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору» загальною вартістю 4 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, пояснення від 16.11.2021 та заперечення на заяву про залучення до участі у справі на стороні відповідача третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реально складені, наявні в матеріалах справи № 908/2775/21, підстави складання зазначених процесуальних заяв виникли під час розгляду підготовчого провадження по справі.
Стосовно не надання доказів сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн. суд зауважує таке.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду №922/445/19 від 03.10.2019.
Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі на спірну суму (4000,00 грн.), судом вищезазначені доводи відповідача до уваги не приймаються.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що складання позовної заяви не потребувало додаткового вивчення судової практики, оскільки представник позивача звертався до господарського суду Запорізької області в аналогічних справах, суд зауважує, що вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд зазначає, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 24000, 00грн., яку суд вважає співрозмірною зі складністю справи та їх розумною необхідністю.
Керуючись ст. ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2775/21 задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна”, (юридична адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7; поштова адреса: 69014, м. Запоріжжя, а/с 4802, код ЄДРПОУ 39380838) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 13.01.2022.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. Г.Зінченко