20.12.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2615/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.
Представники сторін:
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 про відмову у забезпеченні позову (повний текст ухвали складено та підписано 12.10.2021 суддя Боєва О.С.) у справі №908/2615/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса (для надсилання кореспонденції): АДРЕСА_2 )
до відповідача: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, буд.24)
про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Фізична особа-підприємець Бульбенко Юлія Володимирівна звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Управління комунальної власності Енергодарської міської ради де просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління комунальної власності Енергодарської міської ради у формі наказу від 11.08.2021 № 153 "Про відмову у продовженні договору оренди комунального майна".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 (суддя Смірнов О.Г.) відкрито провадження у справі № 908/2615/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни до відповідача: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Управління комунальної власності Енергодарської міської ради у формі наказу від 11.08.2021 № 153 «Про відмову у продовженні договору оренди комунального майна». Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.10.2021.
08.10.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі № 908/2615/21.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 у справі №908/2615/21 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни про забезпечення позову у справі № 908/2615/21.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що заявником не вказано та не доведено, із зазначенням конкретних обставин та доказів, що незастосування заходів, які він просить вжити, може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, наявності зв'язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Заявником не надано доказів існування на даний час фактичних обставин щодо вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на передачу об'єкта оренди, який стосується предмета спору, у користування іншим особам. Таким чином, заява позивача ґрунтується на припущеннях, не підтверджена належними доказами щодо існування на даний час обставин, які, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можуть призвести до утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду. Обставини на які посилається позивач в обґрунтування заяви про забезпечення щодо незаконності оскаржуваного рішення частково співпадають з обставинами на які позивач посилається у позові та які підлягають встановленню судом під час розгляду справи, з наданням оцінки всім доказам та аргументам учасників справи.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з даною ухвалою, ФОП Бульбенко Юлія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборониУправлінню комунальної власності вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення у павільйоні №8, загальною площею 409,7 кв.м,, за адресою: м. Енергодар, вул. Набережна, 15, у тому числі перешкоджати чинному орендарю ФОП Бульбенко Ю.В користуватися цим приміщенням після закінчений строку дії договору оренди №18-13 від 13.10.2013, до набрання чинності рішенням у цій справі;
- в якості зустрічного забезпечення позову зобов'язати ФОП Бульбенко Ю.В. сплачувати орендну плату за користування нежитловим приміщенням у павільйоні №8, загальною площею 409,7 кв.м,, за адресою: м. Енергодар, вул. Набережна, 15, у розмірі, порядку та строки, визначені договором №18-13 від 13.10.2013, на весь час дії вжитих заходів забезпечення позову.
Просить розглянути та задовольнити апеляційну скаргу за її відсутності.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Управлінню комунальної власності вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення у павільйоні №8, загальною площею 409,7 Цкв.м,, за адресою: м.Енергодар, вул.Набережна, 15, у тому числі перешкоджати чинному орендарю ФОП Бульбенко Ю.В користуватися цим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди №18-13 від 13.10.2013, до набрання чинності рішенням у цій справі.
З метою недопущення заподіяння шкоди відповідачу повивачем було запропоновано також зустрічне забезпечення у вигляді зобов'язання ФОП Бульбенко Ю.В. сплачувати орендну плату за користування нежитловим приміщенням у павільйоні №8, загальною площею 409,7 кв.м, за адресою: м.Енергодар, вул.Набережна, 15, у розмірі, порядку та строки, визначені договором №18- 13 від 13.10.2013, на весь період дії вжитих заходів забезпечення позову.
Запропоновані заходи є цілком співмірними із заявленими у справі позовними вимогами та враховують усі можливі несприятливі наслідки для усіх сторін.
- до заяви про забезпечення позову були подані документальні підтвердження спливу строку дії договору оренди та фактичного вжиття з боку відповідача конкретних дій щодо унеможливлення користування орендованим майном до закінчення розгляду цієї справи - а саме лист від 08.09.2021 №01- 16/2222-03 з вимогою звільнити приміщення та погрозами застосування неустойки.
Додано офіційний лист ФДМУ від 25.02.2021 № 10-16-4151 з роз'ясненнями щодо наявність у орендаря права користування Імайном в період після закінчення договору і до проведення аукціону без застосування неустойки.
Саме на захист цього права у цей конкретний період (тобто між датою закінчення договору та датою проведення аукціону) була спрямована заява про забезпечення позову, позаяк сам позов спрямований на захист права користування майном вже після проведення аукціону.
Запропоновані позивачем заходи забезпечення позову за змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог і висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.
- у разі вжиття запропонованих заходів забезпечення позову відповідач взагалі ніякої шкоди не зазнає навіть у тому разі, якщо в задоволенні позову буде відмовлено, адже увесь цей час я продовжу сплачувати йому орендну плату за користування майном.
В противному випадку якщо такі заходи не будуть вжиті, шкода буде завдана не тільки мені, але й навіть відповідачу, бо з 30.10.2021 він перестане одержувати орендну плату і приміщення фактично буде простоювати увесь час розгляду цієї справи. Більш того, відповідачу доведеться вкладати у це приміщення ще й власні гроші, зокрема на його утримання, опалення у зимовий період тощо, і ці витрати йому ніхто не відшкодує цри будь-якому результаті розгляду цієї справи.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі №908/2615/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.12.2021 о 12:50 годин.
Ухвалою суду від 17.11.2021 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.12.2021 о 15:45 годин.
17.11.2021 від Позивача надійшла заява, в якій скаржник просить розглянути апеляційну скаргу у його відсутність.
Від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.11.2021 судові засідання у справі №908/2615/21 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900081593944 иа №4900094297309.
Про дату час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900094297295.
20.12.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 (суддя Смірнов О.Г.) відкрито провадження у справі № 908/2615/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни до відповідача: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Управління комунальної власності Енергодарської міської ради у формі наказу від 11.08.2021 № 153 «Про відмову у продовженні договору оренди комунального майна». Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.10.2021.
08.10.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі № 908/2615/21.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду від 12.10.2021р. про відмову в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За змістом наведених норм, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є відповідача чи третіх осіб може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Обгрунтовуючи наявність підстав для вжитяття заходів забезпечення позову, позивач у своїй заяві від 06.10.2021р. зазначав на ступне:
«Строк дії договору оренди №18-13 від 13.10.2013 спливає 30.10.2021 року і з боку відповідача на мою адресу вже надійшов лист від 08.09.2021 №01-16/2222-03 з вимогою звільнити приміщення та погрозою застосувати неустойку (копія додається).
Очевидно що до 30.10.2021 розгляд цієї справи не закінчиться, бо він відбувається у загальному провадженні, а на 20.10.2021 призначено тільки перше підготовче засідання.
Це означає, що 30.10.2021 орендарю прийдеться звільняти приміщення, а у орендодавця виникне можливість передати його в користування комусь іншому, попри безумовного існування у чинного орендаря переважного права на продовження договору оренди, яке гарантує йому також продовження договору оренди щонайменше до проведення відповідного аукціону…
… Без вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні щодо орендованого майна на час розгляду цієї справи неможливо запобігти погіршенню стану позивача, адже позивачу вже 30.10.2021 доведеться звільнити орендоване приміщення, у відповідача виникне потенціальна можливість передати його в користування комусь іншому» (а.с. 19-20).
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективний захист або поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Колегія суддів констатує, що до заяви про забезпечення доказів заявником додано лист УКВ ЕМР від 08.09.2021р. № 01-16/2222-03 «Про надання інформації» та роз друків листа ФДМУ від 25.02.2021р. № 10-16-4151 "Стосовно сплати неустойки".
Відповідно до тексту листа Управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області від 08.09.2021р. № 01-16/2222-03 «Про надання інформації» :
« … приймання - передача із оренди вищевказаного приміщення відбудеться в останній робочий день терміну дії договору оренди 29.10.2021 року о 9:00 години за місцем розташування об'єкта оренди.
У випадку відмови передати вказані орендовані об'єкти, Вам буде нараховуватись неустойка в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, п.7.2 договору оренди)…» (а.с. 21).
Відповідно до змісту листа ФДМУ «Стосовно сплати неустойки» від 25.02.2021р. № 10-16-4151 «…до моменту укладання договору з переможцем аукціону, чинний орендар має право користуватися орендованим майном та неустойку сплачувати не повинен» (а.с. 22). також не містьи викор
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що зміст листів УКВ ЕМР від 08.09.2021р. № 01-16/2222-03 «Про надання інформації» ФДМУ від 25.02.2021р. № 10-16-4151 «Стосовно сплати неустойки» не містять в собі посилань на обставини, які можуть бути враховані колегією суддів як такі, що свідчать про неможливість або ускладення виконання рішення суду.
Відповідно, висновок суду першої інстанції: «Заявником не вказано та не доведено, із зазначенням конкретних обставин та доказів, що незастосування заходів, які він просить вжити, може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, наявності зв'язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Також заявником не надано доказів існування на даний час фактичних обставин щодо вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих передачу об'єкта оренди, який стосується предмета спору, у користування іншим особам. Таким чином, заява позивача ґрунтується на припущеннях, не підтверджена належними доказами щодо існування на даний час обставин, які, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можуть призвести до утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду» визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до дублювання обставин, викладених в заяві про забезпечення позову та незгоди скаржника з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її задоволення заяви, не містять в собі будь яких обґрунтувань, які б могли бути враховані судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування ухвали, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції
Оскільки судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, колегія суддів у урахуванням положень частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України доходить до висновку, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі №908/2615/21 винесена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення її без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни, відповідно, без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00 грн. (а.с.37) покладаються особу, що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бульбенко Юлії Володимирівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі №908/2615/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 про відмову у забезпеченні позову у справі №908/2615/21 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Бульбенко Юлію Володимирівну (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 )
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.01.2022
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов