13.01.2022 Справа № 904/5633/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіна Е.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в сумі 207046,56грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 198870,60 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 8175,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровської залізниці" в частині повної та своєчасної оплати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 198870,60 грн. - плати за користування вагонами, 8175,96 грн. - збору за зберігання вантажу, 3105,70 грн. - судового збору.
Господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у заявленому розмірі, оскільки в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідачем несвоєчасно забиралися вагони з колій станції призначення та простоювали з вини останнього.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (ПрАТ "Північний ГЗК", відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах АТ "Українська залізниця" відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що на його думку, призвело до помилкового рішення судом, яке ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з'ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи, та є підставою для його скасування. Зазначає, що відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу були підписані відповідачем із запереченнями. Відповідач був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до станції Терни.
Апелянт вважає, що акти загальної форми, додані до позовної заяви, враховуючи періоди затримки спірних вагонів не доводять, що всі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.
Так, на момент видачі наказу №2269 (станом на 09.12.2020 13:05 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 160 порожніх вагонів (акти загальної форми №№ 3996, 39997). Починаючи з 09.12.2020 13:05 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №2269, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
На час видачі наказу №2278 (станом на 07.12.2020 22:55 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 55 порожніх вагонів (акти загальної форми №№ 3960, 3961, 3962). Починаючи з 07.12.2020 22:45 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №2278, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
На момент видачі наказу №2283 (станом на 08.12.2020 10:00 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 110 порожніх вагонів (акти загальної форми №№ 3971, 3974, 3975). Починаючи з 08.12.2020 10:00 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №2283, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
На момент видачі наказу №2290 (станом на 09.12.2020 05:50 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 7 порожніх вагонів (акт загальної форми №3984). Починаючи з 09.12.2020 05:50 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №2290, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
На момент видачі наказу №2300 (станом на 09.12.2020 22:25 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 110 порожніх вагонів (акти загальної форми №№ 4003, 4004, 4005). Починаючи з 09.12.2020 22:25 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №2300, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
На момент видачі наказу №801 (станом на 10.12.2020 02:55 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 110 порожніх вагонів (акти загальної форми №№ 4003, 4004, 4005). Починаючи з 10.12.2020 02:55 год. відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу №801, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
За таких обставин, за твердженням апелянта, вбачається помилковість висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, оскільки судом першої інстанції доводи, зазначені ПРАТ "ПІВНГЗК" у їх сукупності, були залишені поза увагою. Зазначене слугувало лише частковому аналізу складових даної справи, а отже таке рішення підлягає скасуванню.
Позивач (АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", залізниця) у своєму відзиві вважає викладені в апеляційній скарзі доводи безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Залізниця зазначає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Залізниця є лише перевізником.
Позивач вказує на те, що зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.
Позивач наголошує, що виходячи з положень п.1.2 ЄТП, під'їзна колія ПрАТ"Північний ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Навантажувальна, Розвантажувальна, Концентратна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувально-розвантажувальні операції. Але при цьому відповідач не забирає з колій станції Терни вагони, що прибули на його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення затримані на підходах спірні вагони.
Позивач звертає увагу, що обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної Договором домовленості між сторонами про займання всіх або певних колій також не існує.
На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами ф. ГУ-23. При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня.
Акцентуючи увагу на неправомірності видачі спірних наказів, ПРАТ "Північний ГЗК" звертає увагу, що з його вини не було забрано лише вагони, зазначені в актах загальної форми №№ 3960, 3961, 3962, 3984, 3996, 3997, 4003, 4004, 4005. Проте відповідач не посилається на жодний доказ в обґрунтування підстав незабирання вагонів з колій станції та не враховує, що всі колії станції Терни не можуть бути зайнятими вагонами, які вчасно на забираються на під'їзну колію В іншому випадку роботу станції було б повністю заблоковано. При цьому, відповідно до умов Договору про експлуатацію вагони, що прибули на станцію Терни подаються на одну з колій станції Терни, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Позивач зазначає, що плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу розраховано на підставі норм чинного законодавства. Позиція незгоди відповідача з нарахованою сумою є такою, що не має під собою підґрунтя.
У відзиві позивач просить також продовжити процесуальний строк, встановлений судом для подання відзиву на апеляційну скаргу через обмеження, впроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також з огляду на чималий об'єм апеляційної скарги Відповідача по даній справі, велику кількість справ, що знаходяться в провадженні представника позивача, за якими останній здійснює представництво одноособово, враховуючи знаходження представника позивача у щорічній відпустці з 21.10.2021 по 23.10.2021, з метою ретельної перевірки доводів апеляційної скарги виникла необхідність в наданні додаткового часу для підготовки обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу.
Враховуючи положення статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе продовжити позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти відзив до розгляду.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №№904/5633/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 апеляційну скаргу залишено без руху; апелянту наданий строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи, що суддя-доповідач Подобєд І.М. перебував у відпустці (для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо) за розпорядженням керівника апарату суду від 13.10.2021, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Після виходу з відпустки судді-доповідача Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду від 26.10.2021, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5633/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2021 визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 до свого провадження; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 14.12.2017 (далі - договір, а.с.163-166 т.2).
Договір укладений з протоколом розбіжностей від 21.12.2017 (а.с.167 т.2).
Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (пункт 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (пункт 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
У грудні 2020 року за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (спірні залізничні накладні), залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони.
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
Відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила користування вагонами та контейнерами), дані вагони було затримано на підставі наказів №2269 від 09.12.2020, №2278 від 07.12.2020, №2283 від 08.12.2020, №2290 від 09.12.2020, №2300 від 09.12.2020, №801 від 10.12.2020 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.
За фактом неприйняття вантажу відповідачем (одержувачем) на свою під'їзну колію, станціями затримки Савро, П'ятихатки, П'ятихатки-Стикова, Сухачівка складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №5 від 12.12.2020, №6 від 09.12.2020, №9 від 07.12.2020, №12 від 10.12.2020, №72 від 08.12.2020, №73 від 10.12.2020, №73 від 09.12.2020, №74 від 10.12.2020, №76 від 09.12.2020, №72 від 10.12.2020, №159 від 10.12.2020 (початок затримки), №159 від 10.12.2020 (закінчення затримки); ГУ-23 №71 від 09.12.2020, №72 від 12.12.2020, №3723 від 07.12.2020, №29733 від 08.12.2020, №29746 від 09.12.2020, №29756 від 09.12.2020, №159 від 10.12.2020.
На виконання абз.4 п.10 розділу ІІІ Правил, відповідні повідомлення про затримку вагонів вручено станцією призначення представникам відповідача не пізніше двох годин після його отримання.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 12129500, 12129503, 12129502, 14129508, 15129514, 11129608, 12129609, 12129610, 12129614, 13129615, 14129620, 14129621, 15129623, 15129624, 16129627, 17129629, 18129631, 13129616, 16129517, 14129513, 14129511, 14129507, 13129510, 11129504 у розмірі 198870,60 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 11129166, 11129168, 11129169, 15129173 у розмірі 8175,96 грн.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 працівниками відповідача були підписані із запереченнями, оскільки вагони заявлені на адресу відповідача понад добові заявки відвантаження готової продукції.
Предметом спору є вимога АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Північний ГЗК" зазначеної вище плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання перевезення вантажів залізницею та зобов'язань, які виникають між залізницею та вантажоодержувачем, зокрема за договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно з частинами 1, 2 та 7-9 статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами пункту 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23 згідно із Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 12129500, 12129503, 12129502, 14129508, 15129514, 11129608, 12129609, 12129610, 12129614, 13129615, 14129620, 14129621, 15129623, 15129624, 16129627, 17129629, 18129631, 13129616, 16129517, 14129513, 14129511, 14129507, 13129510, 11129504 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 11129166, 11129168, 11129169, 15129173 у загальній сумі 207046,56 грн.
Надані позивачем акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника в силу статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України є належними та допустимими доказами на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
За загальними положеннями частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Пунктом 16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 встановлено, що черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в тому числі поїздів відповідача, його контрагентів, для обгону локомотивів.
Колегія суддів звертає також увагу на те, що відповідно до положень пункту 13.1. Правил технічної експлуатації залізниць України основою організації руху поїздів є графік руху. Дотримання графіка руху поїздів і попередження його порушень має бути головним для всіх працівників, пов'язаних з організацією руху поїздів.
Рух поїздів за графіком забезпечується правильною організацією і виконанням технологічного процесу роботи станцій, депо, тягових підстанцій, пунктів технічного обслуговування та інших підрозділів залізниць, пов'язаних з рухом поїздів. Порушення графіка руху поїздів не допускається.
Відправлення поїзда затриманого на підході до станції призначення, здійснюється понад складений графік руху поїздів та пов'язане із виконанням цілого ряду технологічний операцій, на які в середньому витрачається від 3,5 до 6 годин.
Факт неможливості позивача доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, підтверджується складеними на станції призначення Терни актами загальної форми ГУ-23, що підписані сторонами.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні (даний висновок викладений також Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018 у справі №904/7360/17).
Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача у зв'язку зі скупченням на станції призначення вагонів і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу; позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу; приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезення у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній.
Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За наведених приписів правових норм та встановлених судом обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Відтак спірні суми плати за користування вагонами позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин затримки спірних вагонів, а тому вимоги позивача до відповідача про їх сплату є правомірними та обґрунтованими.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 4658,55 грн., понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/5633/21 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 13.01.2022.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна