Справа № 732/1578/21 Головуючий у 1 інстанції Карпинська Н. М.
Провадження № 33/4823/16/22
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
11 січня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2021 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що 08.10.2021 ОСОБА_1 о 23-тій годині 04 хвилини на а/д Городня-Хоробичі між селами Хоробичі та Альошинське керував автомобілем DAEWOO SENS днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп"яніння, зокрема: порушення мови та запах алкоголю з ротової порожнини, та на вимогу пройти огляд на стан сп"яніння на місці або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при винесені постанови, в порушення вимог ст.ст.245,247,251,252,280 КУпАП, судом не взято до уваги те, що вимоги працівників поліції були незаконними, а тому він не зобов'язаний був їх виконувати. Його транспортний засіб був безпідставно зупинений працівниками поліції, не повідомлений про причини зупинки. Вказує, що під час даної події були відсутні свідки. Крім того, наявність нібито виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, не підтверджується відеозаписами. Також на відеозаписах не відображено факт його погодження з тим, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Ознаки сп'яніння вказані в протоколі, не були виявлені у нього у встановленому законом порядку, не підтверджені спеціальними технічними засобами та не задокументовані належним чином. Йому не надано документ у якому закріплено результати огляду та не надано документ про необхідність проходження ним медичного огляду у закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим у нього були відсутні підстави для проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, оскільки при його складанні працівники поліції не роз'яснили його права, а також йому не надали копію протоколу. Також до протоколу не було долучено акт його огляду на стан сп'яніння. Йому не було надано можливості пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, його не було відсторонено від керування транспортними засобом.
В судове засідання апеляційного суду правопорушник не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином. Подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Вимоги апеляційної скарги підтримує та просить задовольнити.
Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови його від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд щодо стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що останній відмовився. Крім того вказав, що випив пиво. При цьому будь-яких зауважень на дії працівників поліції не висловлював, тому доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні.
Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було роз'яснено його права, не надано копію протоколу, є безпідставними, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що йому було роз'яснено його права, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, де він поставив свій підпис.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз'яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.
Доводи апелянта про те, що він не був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом, також є необґрунтованими, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 повідомили про те, що його відстороняють від керування транспортним засобом.
Інші твердження апелянта, зокрема про відсутність направлення для проведення медичного огляду, висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують вину, та не є підставою для скасування судового рішення.
Твердження ОСОБА_1 про те, що свідки безпосередньо не були присутні під час даної події, не спростовують факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння може фіксуватися технічними засобами відеозапису і тільки в разі неможливості застосування таких засобів, відмова фіксується у присутності двох свідків.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко