Номер провадження: 22-з/813/31/22
Номер справи місцевого суду: 522/17996/16-ц
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Погорєлова С. О.
05.01.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Погорєлова С.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2020 року, справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 року, справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрова Є.С. (з підстав того, що суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку).
07 жовтня 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відвід суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3, яка мотивована тим, що в провадженні Одеського апеляційного суду перебувала справа № 522/7303/17 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання недійсним договору за апеляційними скаргами ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року (складі головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів - Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3) апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання угод недійсними задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу стояночного місця № НОМЕР_1 загальною площею 18,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Деордієвою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 3113, укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 05 липня 2013 р. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 ), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Деордієвою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 3664, укладений між ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 31 липня 2013 р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, зокрема по угіддях: 0,1000 га-землі змішаного типу, кадастровий номер земельної ділянки 4624555700: 01: 009: 0406, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Деордієвою І .В., зареєстрований в реєстрі за №1733, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 02 вересня 2015 р., та повернуто ділянку у власність ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Деордієвою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 1731, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 02 вересня 2015 р. та повернуто будинок у власність ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0935 га, в тому числі по угіддях 0,0935 га - сіножаті, кадастровий номер земельної ділянки - 4624555700: 01: 009: 0407, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Деордієвою 1 .В. , Зареєстрований в реєстрі за № 910 та повернути земельну ділянку у власність ОСОБА_2 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 274176 доларів США.
Постановою Верховного суду від 16 червня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 липня 2013 року, предметом якого є паркувальне місце № НОМЕР_1, розташоване на АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31 липня 2013 року, предметом якого є кв. АДРЕСА_2 , повернення паркувального місця АДРЕСА_4 , та кв. АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 вересня 2015 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0406, розташована на АДРЕСА_3 , визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 вересня 2015 року, предметом якого є житловий будинок на АДРЕСА_3 , та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 20 квітня 2016 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0935 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0407, розташована на АДРЕСА_3 , змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В решті постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 липня 2013 року, предметом якого є паркувальне місце № НОМЕР_1, розташоване на АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31 липня 2013 року, предметом якого є кв. АДРЕСА_2 , повернення паркувального місця АДРЕСА_4 , та кв. АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 вересня 2015 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0406, розташована на АДРЕСА_3 , визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 вересня 2015 року, предметом якого є житловий будинок на АДРЕСА_3 , та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 20 квітня 2016 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0935 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0407, розташована на АДРЕСА_3 , залишити без змін.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про повернення у власність: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0406, розташованої на АДРЕСА_3 , житлового будинку на АДРЕСА_3 , земельної ділянки площею 0,0935 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0407, розташованої на АДРЕСА_3 , скасовано, прийнято в цій частині нове рішення. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_6 про повернення у власність: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0406, розташованої на АДРЕСА_3 , житлового будинку на АДРЕСА_3 , земельної ділянки площею 0,0935 га, кадастровий номер - 4624555700:01:009:0407, розташованої на АДРЕСА_3 , відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1 600 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судовий збір по 457,14 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 судовий збір по 457,14 грн. з кожного.
У зв'язку із викладеним, на думку представника ОСОБА_1 судді, які складали колегію під час розгляду апеляційних скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у справі № 522/7303/17 надавалась правова оцінка судовим рішенням, що обумовлює формування особистої думки зазначених суддів та заздалегідь упереджене ставлення до ОСОБА_1 , а тому вони не можуть приймати участь у розгляді справи № 522/17996/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я. визнано необґрунтованою. Передано справу для вирішення питання про заявлений відвід в порядку ст. 33 ЦПК України.
Розглянувши заявлене клопотання про відвід суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3 прихожу до висновку про відмову у його задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України (визначення складу суду). Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. ч. 1-3, 7, 8 ст. 40 ЦПК України).
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що основною підставою для відводу суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3 на думку представника ОСОБА_1 є те, що вони приймали участь у розгляд справи №522/7303/17 за результатом, якої було винесено постанову, а отже ними надавалась правова оцінка, що обумовлює формування особистої думки зазначених суддів та заздалегідь упереджене ставлення до ОСОБА_1 . Крім того, представник ОСОБА_1 вбачає факт повторної участі того ж складу суду у розгляді справи.
На підтвердження зазначених обставин представником ОСОБА_1 до суду надано копію постанови Одеського апеляційного суду від 17.12.2019 року у справі № 522/7303/17 та копію постанови Верховного Суду від 16.06.2021 року № 522/7303/17.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3, приходжу до висновку про відмову у її задоволенні виходячи з наступного.
За змістом позовних вимог справи що розглядається № 522/17996/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та справу №522/7303/17 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання недійсним договору, на яку послався заявник, дані справи не є тотожними.
Слід також зауважити, що рішенням Вищої ради правосуддя №1612/0/15-21 від 20.07.2021 року суддю ОСОБА_3 було звільнено з посади суді Одеського апеляційного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Сумніви заявника щодо упередженості та необ'єктивності суддів при розгляді даної справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є його суб'єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу суддів.
Інших причин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, не виявлено.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
За таких обставин, прихожу до висновку, що заявлені підстави для відводу суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3 не ґрунтуються на законі, є безпідставними та не підтвердженими належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 38-41 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду: С.О. Погорєлова