Номер провадження: 33/813/203/22
Номер справи місцевого суду: 509/553/20
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Доповідач Погорєлова С. О.
29.12.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту вказаної постанови, вбачається, що 28 січня 2020 року близько о 22 год. 10 хв. на перехресті а/д М=28 Обхід м. Одеси = та вул. Зелена СОГ = Автодозор = с. Прилиманське ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Nissan держаний номер НОМЕР_1 перед розворотом поза перехрестям не впевнився у безпеці свого маневру, не надав переваги у русі транспортному засобі ВМВ д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, виконуючи обгін внаслідок чого скоїв з останнім зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно з протоколом серії ОБ №096328 від 28 січня 2020 року ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги п. 10.1, 10.4, 14.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)ОСОБА_2 не дотримався п. 10.1, п. 14.3 Правил дорожнього руху України, чим спричинив ДТП;
2)ОСОБА_2 не надав доказів щодо спростування відомостей протоколу про адміністративне правопорушення;
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Одеський апеляційний суд належним чином сповістив ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання його апеляційної скарги. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився причин, від його представника Сіліщан І.С. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , який наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновків що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На думку апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції, всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду матеріалів адміністративного провадження апеляційний суд виходить із наступного.
Адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачають положення статті 124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2020 року близько о 22 год. 10 хв. на перехресті а/д М=28 Обхід м. Одеси = та вул. Зелена СОГ = Автодозор = с. Прилиманське ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Nissan держаний номер НОМЕР_1 перед розворотом поза перехрестям не впевнився у безпеці свого маневру, не надав переваги у русі транспортному засобі ВМВ д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, виконуючи обгін внаслідок чого скоїв з останнім зіткнення.
Зазначене підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ОБ № 096328 від 28.01.2020 року, схемою місця ДТП від 28.01.2020 року, поясненнями учасників ДТП, фотографіями події.
За фактом вчинення ДТП за адресою: перехрестя а/д М=28 Обхід м. Одеси = та вул. Зелена СОГ = Автодозор = с. Прилиманське, 28.01.2020 року, співробітниками поліції відносно водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки Nissan Аlmera, державний номер НОМЕР_1 , складено протокол про адміністративне серії ОБ №096328 від 28 січня 2020 року, за змістом якого останній вчинив порушення Правил дорожнього руху України, а саме перед розворотом поза перехрестям не впевнився у безпеці маневру, не надав переваги у русі транспортному засобу BMW державний номер НОМЕР_2 .
Відповідно схеми місця ДТП від 28.01.2020 року встановлено, що 28.01.2020 року о 22:10 год. на перехресті а/д М=28 Обхід м. Одеси = та вул. Зелена СОГ = Автодозор = с. Прилиманське сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобілів марки Nissan Аlmera, державний номер НОМЕР_1 , марки BMW державний номер НОМЕР_2
Дорожньо-транспортна пригода сталася при штучному освітленні, в темний час доби, на мокрому покритті проїзної частини, за відсутності світлофорного об'єкта. Зі схеми місця ДТП також встановлено, що в результаті даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Матеріали справи також містять письмові пояснення водіїв - учасників ДТП. Так, з пояснень, ОСОБА_2 вбачається, що 28.01.2020 року приблизно о 22:10 год., керуючи автомобілем Nissan Аlmera, державний номер НОМЕР_1 у Одеській області, Овідіопольський район, по автодорозі М-28 «Обхід м. Одеса» з боку смт Авангард в бік с. Сухий Лиман з увімкненим лівим поворотом, почавши маневр «розворот», подивившись в дзеркало заднього огляду, побачив автомобіль, який знаходився далеко та рухався в попутному напрямку. Через декілька секунд відчув удар в задню ліву частину автомобілю. Вийшовши з автомобіля побачив автомобіль BMW державний номер НОМЕР_2 , який намагаючись обігнати ОСОБА_2 вдарив його у заднє ліве крило. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 28.01.2020 року приблизно о 22:10 год. керуючи автомобілем BMW державний номер НОМЕР_2 у Одеській області Овідіопольський район, по автодорозі М-28 «Обхід м. Одеса» з боку смт Авангард в бік с. Сухий Лиман. Проїжджаючи біля с. Прилиманське СОГ «Автодозор» вул. Зелена, попереду з правої сторони в попутному напрямку на узбіччі стояв автомобіль Nissan Аlmera, державний номер НОМЕР_1 , який приблизно на відстані між ними 15 м., увімкнув лівий поворот та почав рух не звертаючи уваги на те, що ОСОБА_1 подав йому попереджувальний сигнал перемигуванням ближнього та дальнього світла. У зв'язку із тим, що дорога була мокра та слизька, ОСОБА_1 почав плавно пригальмовувати, побачивши, що не встигає зупинитись, почав уходити на зустрічну смугу руху для уникнення зіткнення. Однак в цю мить водій знову включає лівий поворот та починає маневр розворот, у зв'язку із чим ОСОБА_1 вдаряє транспортний засіб Nissan Аlmera в заднє ліве крило, розвернувши при цьому даний автомобіль. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_2 також надавав свої пояснення, в яких він також підтвердив той факт, що його транспортний засіб був припаркований біля узбіччя, потім вирішив їхати далі. Перед тим, як почати рух водій ОСОБА_2 бачив транспортний засіб BMW, однак, як він зазначив, даний транспортний засіб був далеко від нього. Тому він увімкнув лівий поворот та почав перестроювання. Потім він вирішив здійснити розворот, тому увімкнув лівий поворот і почав свій маневр, як побачив автомобіль BMW, який здійснював маневр обгону на зустрічній смузі руху автомобілів, у зв'язку із чим відбулася ДТП. Також вважає, що саме через недотримання водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху і сталася ДТП.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, апеляційним судом були досліджені матеріали справи та докази, які приєднані до матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ставиться в провину порушення п. 10.1, 10.4, 14.3 Правил дорожнього руху України.
За вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
За приписами п 14.3 Правил дорожнього руху України водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.
Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 19 травня 2020 року під час розгляду справи № 490/10025/17 (провадження № 51-6116км19) надано роз'яснення п. 1.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: «воно (п. 1.4 Правил дорожнього руху України) не означає, що водій вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником.
Воно (п. 1.4 Правил дорожнього руху України) означає, що водій може розраховувати на те, що певний вид небезпеки не виникне внаслідок того, що всі учасники дорожнього руху дотримуються правил. Наприклад, водій, який розпочинає рух на перехресті на відповідний сигнал світлофора або регулювальника, вправі розраховувати, що протягом певного часу водії, яким проїзд заборонений, не розпочнуть рух і не створить перешкод для руху його автомобіля. За певних обставин це може позначитися на здатності водія своєчасно виявити небезпеку та відреагувати на неї, а, відповідно, за певних обставин зняти з нього відповідальність за наслідки ДТП. Однак це не означає, що у разі, коли водій на момент, коли йому дозволено розпочати рух, виявляє на смузі свого руху перешкоду, наприклад, пішохода або автомобіль, що не встиг закінчити маневр, зелене світло або знак пріоритету дає йому право не звертати уваги на це і продовжувати рух, ігноруючи перешкоду.
Таким чином, основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити» (п. 32-35 постанови ВС від 19 травня 2020 року у справі № 490/10025/17).
Крім того, в пункті 1.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Проте ситуація, у якій ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 , свідчить про те, що вимоги п. 10.1, 10.4, 14.3 Правил Дорожнього руху ним були порушені, оскільки увімкнувши лівий поворот та бачивши транспортний засіб BMW, водій ОСОБА_2 мав можливість уникнути небезпеки під час дорожнього руху, однак вчасно не надав оцінки дорожній ситуації та не здійснив відповідних заходів, що уникнути її.
На переконання апеляційного суду висновок суду першої про закриття провадження у справі з підстав того, що у діях ОСОБА_2 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення є помилковим.
У ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мав можливість уникнути зіткнення, оскільки був зобов'язаний переконатись перед початком руху та здійсненням маневру розворот, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, але цього не зробив.
За таких обставин, в ході дослідження доказів у справі у світлі вказаних норм права апеляційний суд приходить до висновку, що районний суд допустив не повний розгляд справи, не виконав вимоги закону щодо своєчасного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим не врахував вищевказані положення закону, що вказує на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, що безумовно є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
При цьому, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову по справі, апеляційний суд приходить до висновку про закриття провадження по справі з наступних підстав.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 096328 від 28.01.2020 року вбачається, що даний протокол складений, у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_2 , що мали місце 28.01.2020 року.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_2 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Додатково апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.01.2020 року, у разі не вирішення майнового спору, не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства і в межах цивільного судочинства встановити обставини, які мають значення для встановлення особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова