10 січня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.12.2021 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 27.09.2021 року у кримінальному проваджені № 12021152150000052 від 20.05.2021 року,
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_5
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 27.09.2021 року у кримінальному проваджені № 12021152150000052 від 20.05.2021 року,
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скасувати повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 27.09.2021 року у кримінальному проваджені № 12021152150000052 від 20.05.2021 року.
Провадження: № 11-сс/812/56 /22 Слідчий суддя: ОСОБА_8 .
Категорія: оскарження ухвали с/с Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її незаконною, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що ЄРДР не містить відомостей щодо повної кваліфікації кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
Вважає, що підозра пред'явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки в його діях відсутній склад злочину, інкримінованої статті.
Зазначає, що кримінальне провадження № 12021152150000052 підслідне детективам БЕБ.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 27.09.2021 року у кримінальному проваджені № 12021152150000052 від 20.05.2021 року.
Відмовляючи у задоволені скарги захисника, слідчий суддя зазначив, що підозра висунута ОСОБА_6 є обґрунтованою, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано положень ст.276-278 КПК України, а тому скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано Главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.
Правові підстави для повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбачені ч.1ст.276 КПК України, згідно з якою повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, визначеному статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, повідомлення про підозру це процесуальне рішення слідчого або прокурора, яке ґрунтується на наявності у органу досудового розслідування достатніх доказів щодо вчинення особою кримінального правопорушення, поєднаному із внутрішнім переконанням слідчого та/або прокурора в контексті їх процесуальної незалежності та наявності у них повноважень на прийняття відповідного процесуального рішення.
З системного аналізу правової позиції ЄСПЛ (справа «Ферарі-Браво проти Італії») щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, вбачається, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особі про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов'язково повинен бути достатнім для пред'явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.
Отже, надання слідчим суддею оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру. Слідчий суддя не може завчасно вирішувати питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки ці питання можуть бути вирішені лише під час розгляду судом кримінального провадження по суті. При цьому, докази, на яких ґрунтується підозра, повинні бути отримані органом досудового розслідування в порядку та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, та містити відомості, які могли б переконати стороннього спостерігача в тому, що ця особа має відношення до вчиненого кримінального правопорушення
Водночас, слідчий суддя повинен перевірити, чи не володіє орган досудового розслідування доказами, які спростовують уже отримані слідчим та прокурором відомості щодо можливої причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є принциповим питанням при розгляді скарги на повідомлення про підозру в частині вирішення питання щодо обґрунтованості самої підозри.
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Згідно із ст. 276-278 КПК України при розгляді скарги на рішення слідчого повідомлення про підозру, слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Вищевказаних засад, в тому числі застосування положень практики ЄСПЛ слідчим суддею дотримано в повному обсязі під час розгляду скарги захисника на повідомлення про підозру, оскільки, безпосередньо в судовому засіданні досліджено докази, надані слідчим на предмет доведення того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 206 КК України.
Зазначене повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, також процедуру повідомлення про підозру, передбачену главою 22 КПК України, було дотримано.
З огляду на викладене, є безпідставними доводи апелянта в частині необгрунтованості підозри та відсутності жодного доказу, який вказує на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, оскільки такі доводи зводяться фактично до з'ясування питань, що стосуються доведеності вини особи або спростування пред'явленого їй обсягу обвинувачення, що на даній стадії процесу не може бути встановлено.
Твердження апелянта, щодо підслідності даної категорії справ БЕБ, перевірялись судом першої інстанції та на них надано обгрунтовану відповідь.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею перевірені доводи скарги в повному обсязі та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги захисника, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру, оскільки такі вимоги скарги суперечать вимогам ст.276-278 КПК України.
З огляду на це, слідчим суддею прийнято законне і обґрунтоване рішення і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.12.2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 27.09.2021 року у кримінальному проваджені № 12021152150000052 від 20.05.2021 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: