12.01.22
22-ц/812/24/22
Єдиний номер справи 484/4705/20
Провадження 22-ц812/24/22 Головуючий по 1 інстанції Мельничук О.В.
Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.
12 січня 2022р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,
секретар судового засідання - Колосова О.М.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Ремського Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2021р.
за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кумари» про розірвання договору оренди, повернення об'єкта оренди та стягнення заборгованості,
встановила:
У грудні 2020р. ОСОБА_1 пред'явила в інтересах ОСОБА_2 позов до ПСП «Кумари» про розірвання договору оренди та стягнення 13241,17 грн. заборгованості по орендній платі.
Позивач зазначав, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:03:000:0144, площею 9,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
01.09.2009р. він уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки на 49 років, який був зареєстрований 09.12.2010 р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кумарівській сільській раді за № 041048300082, за умовами якого орендар зобов'язався сплачувати до 01 грудня кожного року 3264 грн. орендної плати.
Відповідач не виконує своїх зобов'язань за договором, а отримані ним від останнього 32000 грн. є платою за користування земельною ділянкою в 2009р. до укладення договору і не можуть розцінюватись як плата за оренду за договором.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив розірвати договір оренди від 01.09.2009р., зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку та стягнути 10692 грн. заборгованості по орендній платі за 2018р. - 2020р., 316 грн. - трьох процентів річних від суми заборгованості по орендній платі з 02.12.2018р. по 28.12.2020р., 2233,17 грн. - втрати від інфляції з 02.12.2018р. по 28.12.2020р.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2021р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ПСП «Кумари» на користь ОСОБА_2 640 грн. заборгованості по орендній платі , 19,20 грн. трьох процентів річних за 2019р. та 97,92 грн. трьох процентів річних за 2020р.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:03:000:0144, площею 9,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
26.08.2009р. ОСОБА_2 отримав від ПСП «Кумари» 32000 грн. орендної плати за земельну ділянку.
01.09.2009р. ОСОБА_2 уклав з ПСП «Кумари» договір оренди, за умовами якого передав останньому у користування належну йому земельну ділянку на 49 років, а орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 3264 грн. до 1 грудня щороку.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018р., ухваленого по справі №484/3429/17 (провадження №2/484/114/18) відмовлено ОСОБА_2 у задоволені позову до ПСП «Кумари» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.09.2009р. у зв'язку із відсутністю заборгованості по орендній платі.
05 листопада 2021р. ПСП «Кумари» сплатило ОСОБА_2 6580,22 грн. орендної плати за 2020-2021 роки.
З'ясувавши, що ПСП «Кумари» не у повному обсязі розрахувалось по орендній платі за 2019р. і борг складає 640 грн., однак цього недостатньо для розірвання договору і повернення земельної ділянки, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.ст.13,21,24 Закону «Про оренду землі», ст.ст.93,96 ЗК ст.ст.610,611,625 ЦК, п.8,10 договору оренди землі від 01.09.2009р. для часткового задоволення позову.
Посилання в апеляційній скарзі щодо систематичної несплати орендної плати від початку укладення договору є безпідставними, тому що спростовуються рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018р., яке відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК має для даного спору преюдиційний характер.
А на спростування тверджень про несплату податку за дохід від оренди відповідач надав витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо позивача за 2009р. в якому міститься інформація про отриманий останнім дохід від надання майна в оренду ПСП «Кумари» (а.с.54). При цьому факт отримання 32000 грн. орендної плати за договором від 01.09.2009р. ОСОБА_2 підтвердив особисто при розгляді справи №484/3429/17 (провадження №2/484/114/18).
Що ж стосується доводів про наявність заборгованості по орендній платі за 2019р. і погашення орендної плати за 2020р. лише у 2021р. як достатньої підстави (системність порушень) для розірвання договору, то судом була врахована суперечлива поведінка позивача та його представника, які при розгляді справи №484/3429/17 (провадження №2/484/114/18) заявляли про отримання орендної плати за договором до 2019р., написаної позивачем розписки про отримання орендної плати за 49 років та відсутності претензій до орендаря, яка досліджувалась судом у вказаному провадженні, що певною мірою створило у відповідача уявлення про відсутність зобов'язань за цим правочином, а також незначну суму заборгованості за 2019р. та погашення заборгованості відповідачем за 2020р. до ухвалення судового рішення.
Спірний договір оренди був зареєстрований 09.12.2010р. у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кумарівській сільській раді за № 041048300082 і в цьому ж році був переданий у користування орендарю на підставі акту прийому-передачі (а.с.18), а тому суд здійснив вірним розрахунок належних платежів по орендній платі починаючи саме з 2010р.
В той же час, не можна погодитись з рішенням суду в частині вимог заявлених на підставі ст.625 ЦК - відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання.
Так, враховуючи заборгованість по орендній платі за 2019р. та несвоєчасну виплату орендної плати за 2020р., враховуючи межі позовних вимог - по 28.12.2020р., втрати від інфляції будуть складати 60,1 грн. (104,8х640:100+670,72-640), (100,9х3264:100+3293,38-3264), а три проценти річних - 27,86 грн. (640х30 (3/365:100), (640х363 (3/366:100), (3264х27(3/366:100).
Ухвалення рішення на користь позивача є підставою (ст.141 ЦПК) для пропорційного відшкодування позивачу судових витрат за рахунок відповідача.
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в частині вимог про стягнення трьох процентів річних, втрат від інфляції та судових витрат в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2021р. в частині вимог про стягнення трьох процентів річних, втрат від інфляції та судових витрат змінити.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Кумари» на користь ОСОБА_2 27,86 грн. трьох процентів річних, 60,1 грн. втрат від інфляції та 364,28 грн. судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.
Повний текст постанови виготовлено 12 січня 2022р.
Головуючий: Судді: