11 січня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2021 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою - спеціальної освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком до 02 лютого 2022 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
В апеляційній скарзі підозрюваний просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає, ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінуємих злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначає, що не погоджується з ухвалою слідчого судді, оскільки не вчиняв інкримінованих йому злочинів, пред'явлена йому підозра є необґрунтованою та ґрунтується на недопустимих доказах отриманих з порушенням вимог КПК України.
Звертає увагу, що запобігти доведеним ризикам можливо шляхом застосовування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020150000000129 від 06.04.2020р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
За версією органу досудового розслідування, при невстановлених обставинах невстановлена особа доручила ОСОБА_5 вчинити умисне вбивство ОСОБА_9
06.04.2020р. у денний час, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний план, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , діючи за дорученням невстановленої особи, виконуючи взяті на себе зобов'язання, прибув до будинку АДРЕСА_3 , принісши з собою заздалегідь підготовлену вогнепальну зброю - карабін «Сайга» № НОМЕР_1 та набої. Піднявшись на технічний поверх зазначеного будинку, звідки проглядається територія, прилегла до будівлі ПП «Техноконтракт», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_9 часто відвідує вказане місце, підготувався до подальшого вчинення злочину, а саме - випиляв частину металевої вентиляційної решітки для зручності використання зброї, встановив металевий держатель для зброї, встановив на зброю пристрій для безшумної стрільби («глушник»). Виконавши всі підготовчі дії, ОСОБА_5 став очікувати на появу ОСОБА_9 .
Далі, приблизно о 13 год. 40 хв., побачивши на території парковки, прилеглої до будівлі ПП «Техноконтракт» ОСОБА_9 , реалізуючи умисел на заподіяння смерті останньому, через спеціально підготовлений ним отвір в решітці здійснив один прицільний постріл з карабіну «Сайга» 7,62х39, № НОМЕР_1 в ОСОБА_9 , спричинивши останньому вогнепальне поранення в області шиї. Отримавши поранення, ОСОБА_9 впав на землю та перестав чинити активні рухи. ОСОБА_5 , вчинивши всі дії направлені на вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 та вважаючи кримінальне правопорушення доведеним до кінця, з місця злочину втік, залишивши знаряддя вчинення кримінального правопорушення - карабін «Сайга» № НОМЕР_1 з патронами в магазині та інші використані ним предмети.
Цього ж дня, о 13 год. 50 хв., ОСОБА_9 доставлено з вогнепальним пораненням шиї до КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» для надання невідкладної медичної допомоги.
Згідно висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово - медичної експертизи № 411 від 08.04.2020р. у ОСОБА_9 наявні тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення з переломом поперекового паростка 1 - го шийного хребця, східної ветви нижньої щелепи зліва, латеральної стінки верхньощелепної пазухи зліва з гематомою прилеглих м'яких тканин та підшкіряною емфіземою, крововиливів у пазуху зліва. Дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Крім того, у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, ОСОБА_5 умисно, незаконно придбав пістолет Макарова з 8 набоями, який відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/115-21/13735-БЛ від 12.10.2021р. ручною короткоствольною нарізною бойовою вогнепальною зброєю - 9мм самозарядним пістолетом Макарова (ПМ) б/н. Пістолет виготовлений промисловим способом та є придатним до стрільби та 8 боєприпасів - 9 мм патронів до пістолету Макарова (ПМ.)
Вказаний пістолет та боєприпаси ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу зберігав та переносив при собі до моменту виявлення та вилучення зброї працівниками поліції 11.10.2021р. під час проведення особистого обшуку підозрюваного в ході проведення санкціонованого судом обшуку автомобіля, що перебуває в його користуванні - «Volkswagen Golf» державний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в Республіці Польща.
11.10.2021р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
12.10.2021р. ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
13.10.2021р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.12.2021 року включно.
06.12.2021р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено на 5 місяців.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , в обґрунтування клопотання зазначив, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України - не зникли та не зменшилися, строк тримання під вартою підозрюваного закінчується, але закінчити розслідування до його спливу не виявляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що слідчим у клопотанні та прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, а також доведено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких за ступенем тяжкості відповідно до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, раніше судимий, не має власного житла, не працює.
Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що ОСОБА_5 раніше судимий , не працює.
Вищезазначені обставини вказують на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
06.12.2021 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено на 5 місяців.
Прокурором у суді першої інстанції вмотивовано доведено, що на теперішній час неможливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.
Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянта, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2021 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді