Справа № 141/787/21
Провадження № 33/801/24/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.
Доповідач: Денишенко Т. О.
12 січня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Вдовиченка В. І., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Вдовиченка Валерія Івановича на поста-нову судді Оратівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого трактористом ФГ «Біріт-На-дія», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2021 року серії ААБ № 024850, складеного о 16.40 годині у с. Животівка, по вул. І. Франка інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Присяжнюком Д. І., 18 жовтня 2021 року о 16.15 годині у с. Животівка по вул. І. Франка водій ОСОБА_1 керував трактором «МТЗ-82», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охо-рони здоров'я водій відмовився, допустивши таким чином порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Оратівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 454,00 гривні судового збору.
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 09 гру-дня 2021 року виправлена описка у вступній частині постанови суду від 08 гру-дня 2021 року: замість невірної дати «09 грудня 2021 року» вказана вірна дата «08 грудня 2021 року».
Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції суду від 08 грудня 2021 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Вдовиченко В. І. оскаржує її в апеляційному порядку. Вважаючи постанову суду незаконною, винесеною за неналежного дослідження доказів, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, адвокат просить її скасувати, а провадження у справі закрити. Захисник зазначає, що 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 близько 08.00 години отримав завдання від керівника по місцю роботи з виконання ро-біт по внесенню у землю мінеральних добрив. Алкоголю він не вживав, був тве-резим. Однак під час проведення робіт трактор, на якому він працював, зламав-ся, через що він пішов на тракторний стан за необхідною запчастиною, де пере-бував приблизно до 15.00 години. За час перебування на тракторному стані ОСОБА_1 спиртних напоїв не вживав. Повертаючись до трактора, підзахисний побачив поліцейський автомобіль, що рухався польовою дорогою. При зустрічі з поліцейськими, які запитували у нього анкетні дані та стверджували про ке-рування ОСОБА_1 трактором у нетверезому стані, він трактором не керу-вав, трактор знаходився у полі на відстані 500-600 м від них. Поліцейські запро-понували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, але він відмовився та, злякавшись застосування поліцейськими насильства, почав тікати від них у сто-рону с. Животівка. Поліцейські його наздогнати, привели до свого автомобіля, повідомили про складення протоколу та повторно вказали на необхідність про-ходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відповіді на повторну пропо-зицію не надав. Після бесіди з поліцейськими він повернувся додому та звер-нувся в Оратівську центральну районну лікарню для проходження огляду, за результатами якого стану сп'яніння у нього не встановлено. Суд першої інстанції помилково такий висновок лікаря не взяв до уваги. ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, у стані сп'янін-ня він не перебував, від проходження огляду не відмовлявся, без посвідчення водія трактором до його поломки не керував. Адвокат вказує, що під час роз-гляду справи не було встановлено факту керування трактором ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час. Поліцейськими під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення порушені вимоги законодавства, статей 256, 268 КУпАП, протокол складений за відсутності свідків, самого ОСОБА_1 , без роз'яснення йому його прав.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному зако-ном порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адмі-ністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення-ми особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгля-ді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинен-ні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а та-кож з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд перегля-дає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм про-цесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не дослі-джувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з пунктом другим частини восьмої цієї статті за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апе-ляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задово-лення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відпо-відальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольно-го, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транс-портним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспорт-ним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лік-арських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вста-новлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебу-вання під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушен-ня полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також у передачі керування транспорт-ними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухи-лення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'я-ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 ро-ку за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних за-собів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної по-ліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з пунктом третім розділу І цієї Інструкції озна-ками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка змі-на забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обста-новці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволе-них до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспожив-стандартом або лікарем закладу охорони здоров'я ( пункт шостий розділу І Інс-трукції ).
З матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопору-шення від 18 жовтня 2021 року серії ААБ № 024850, складеного о 16.40 годині у с. Животівка по вул. І. Франка, у цей день 18 жовтня 2021 року о 16.15 годині у с. Животівка по вул. І. Франка водій ОСОБА_1 керував трактором «МТЗ-82», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, по-рушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'я-ніння за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров'я водій від-мовився, чим допустив порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. До протоколу про адміністративне правопорушення додані: акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних за-собів, а саме алкотестера «Drager», з якого убачається, що підставою для прове-дення огляду були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився; направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у Комунальному неприбутковому підприємстві «Оратівська центральна районна лікарня», видане 18 жовтня 2021 року о 16.25 годині, де також вказано про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Також до матеріалів адміністративної справи доданий відеозапис із фіксуван-ням події 18 жовтня 2021 року, зокрема, категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також від підписання протоколу та інших адміністративних матеріалів.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні перед-баченого частиною першою статті 130 КУпАП адміністративного правопору-шення, суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина цілком доведена матеріалами справи. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановле-ному порядку огляду на стан сп'яніння зафіксований відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та є підтвердженням наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого части-ною першою статті 130 КУпАП, яке виразилося у його відмові як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За викладених фактичних обставин справи з висновками суду першої інс-танції, зробленими в оскаржуваній постанові від 08 грудня 2021 року, слід по-годитися, вони є вірними, об'єктивними, такими, що відповідають встановле-ним судом під час розгляду справи обставинам.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо пору-шення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а також оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо заповнення протоколу про адміністративне правопорушення, як і доводи щодо необхідності залучення свідків для фіксування відмови водія від проходження огляду, адже такі є наслідком хибного розуміння і тлумачення норм матеріаль-ного права.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алко-гольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лі-карських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться по-ліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про ад-міністративне правопорушення. Зі змісту даної норми закону убачається обов'-язок поліцейського застосовувати технічні засоби відеозапису під час фіксуван-ня огляду водія на стан сп'яніння та передумови для необхідності залучення свідків. Тобто у разі відмови водія від проходження огляду у випадку проведен-ня відеозапису такої відмови наступне залучення свідків є недоцільним, зва-жаючи, що вони не були присутніми у момент висловлення відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. У цій адміністративній справі вказана норма закону дотримана, поліцейським виконаний його обов'язок із застосу-вання технічного засобу відеозапису.
Слід погодитися з правильністю не взяття до уваги судом першої інстанції наданого адвокатом висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швид-кість реакції № 42, складеного 18 жовтня 2021 року о 17.55 годині, оскільки такий огляд був проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП та вищеза-значеної Інструкції, а саме у відсутності поліцейського та без відеофіксації та-кого огляду у встановленому порядку. Крім того, даний висновок не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Апеляційний суд також критично оцінює доводи адвоката щодо відсут-ності доказів керування ОСОБА_1 трактором, оскільки будь-яких належ-них та допустимих доказів на спростування цієї обставини суду надано не було. Навпаки, з пояснень самого ОСОБА_1 слідує, що він керував трактором, але пішов на тракторний стан за запчастиною, повертався до трактора через пів години аби продовжувати керування ним.
Стосовно доводів апеляційної скарги про не роз'яснення ОСОБА_1 йо-го прав, а також складення протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог КУпАП, то належить зазначити, що такі доводи скарги уза-галі не відповідають дійсності, адже протокол про адміністративне правопору-шення від 18 жовтня 2021 року складений у відповідності до вимог статті 256 КУпАП та, зокрема, містить відмітку про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Певні недоречності, які мають місце у цій події, склалися через неналежну поведінку самого ОСОБА_1 , який не вико-нав вимоги правоохоронців, заявлених йому у межах чинного законодавства з виконання поліцейськими своїх обов'язків, втікав від них.
Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто пере-буває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене в статті 6 цієї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і без-стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про вико-нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейсь-кого суду як джерело права.
Вимога пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і осно-воположних свобод щодо обґрунтування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в за-лежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює пра-вил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішен-ня національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх ар-гументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи у цілому не свідчать про пору-шення судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 норм матеріального чи процесуального права, не спростовують правильний висновок судді суду першої інстанції, оскільки вина скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи. З урахуванням на-веденого посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі апеляційний суд вважає необґрунтованими та не знаходить законних підстав для їх задоволення. Апеляційний суд вважає доцільним зазначити, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 здійснений судом пер-шої інстанції ґрунтовно, об'єктивно, справедливо, неупереджено, у послідовний спосіб, із застосуванням виключно правового підґрунтя процедури, визначеної КУпАП.
Відтак на підставі вищевикладеного апеляційний суд визнає відсутніми законні підстави для скасування правильної постанови судді Оратівського ра-йонного суду Вінницької області від 08 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Вдо-виченка Валерія Івановича залишити без задоволення.
Постанову судді Оратівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Денишенко