Справа № 128/3273/20
Провадження № 22-ц/801/137/2022
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.
Доповідач:Сопрун В. В.
12 січня 2022 рокуСправа № 128/3273/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,
за участю секретаря судового засідання Лучицького А.О.,
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , апелянта ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №128/3273/20 запозовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справіОСОБА_3 на рішення Вінницькогорайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року, яке ухвалене суддею Бондаренко О.І. в Вінницькому районному суді Вінницької області,
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доСтрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 являються позивач ОСОБА_1 та його сестра, ОСОБА_5 , так як батько позивача, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, ще за життя матері.
Позивач зазначив, що спадщину прийняв, так як на день смерті спадкодавця був зареєстрований за вказаною адресою та постійно проживав з нею; ОСОБА_5 спадщину в установлений законом строк не прийняла, а отже позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .
Проте, коли позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено, так як відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно і право власності спадкодавця на нерухоме майно не зареєстровано відповідно до закону.
Враховуючи, що позивач є єдиною особою яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , що спадковий будинок побудований на відведеній належним чином земельній ділянці, не є самочинним чи незавершеним, що за життя спадкодавець набула у встановленому на той час порядку право власності на житловий будинок, позивач вважає, що є всі підстави для визнання за ним права власності на жилий будинок в порядку спадкування.
Просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницькогорайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Не погодившись із рішенням суду особа, яка не брала участі у справіОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просила скасувати рішення та ухвали нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду порушує її спадкові права та її право власності на земельну ділянку, оскільки є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 та прийняла спадщину, так як тривалий час проживала у спадковому будинку. Крім того, зазначила, що її не було залучено до участі у справі, що є грубим порушенням норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 (а.с.16, 20).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 являються позивач ОСОБА_1 та його сестра, ОСОБА_3 , так як їх батько, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, ще за життя матері (а.с.15).
При зверненні до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено (а.с.59), оскільки відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно і право власності спадкодавця на нерухоме майно не зареєстровано відповідно до закону.
Згідно повідомлення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №2072/02-6 від 08 листопада 2019 року, згідно записам у погосподарських книгах Стрижавської селищної ради користувачем (а не власником в порядку спадкування) домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , був ОСОБА_6 (а.с.49).
08 січня 2019 року на замовлення позивача, було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.40 - 45).
В технічному паспорті загальна площа земельної ділянки, на якій розташоване спірне будинковолодіння, по фактичному користуванню становить 2873 кв.м.
Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що він є єдиним хтоприйняв спадщину, так як на день смерті спадкодавця був зареєстрований та постійно проживав з нею, що підтверджується довідкою № 2046 Стрижавської селищної ради від 13 червня 2018 року (а.с.48). Спадкоємець ОСОБА_3 спадщину в установлений законом строк не прийняла, а отже позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є єдиною особою, яка прийняла спадщину після смерті матері, а спадковий будинок, побудований на відведеній належним чином земельній ділянці, не є самочинним чи незавершеним, що за життя спадкодавець набула у встановленому на той час порядку право власності на житловий будинок.
Колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частини перша статті 1269 ЦК України).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі з розгляду справ позовного провадження є позивач і відповідач.
Позивачем у позові про визнання права власності в порядку спадкування за законом може бути суб'єкт, який вважає себе спадкоємцем за законом або за заповітом, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів на майно, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб тощо.
Відповідачем у такому позові є спадкоємець, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 є спадкоємицею першої черги після смерті матері ОСОБА_4 .
Проте, за наведених умов та встановлених судом фактичних обставин справи скаржник ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги, після смерті своєї матері ОСОБА_4 , не залучена до участі у справі.
Натомість у якості відповідача позивачем залучено до участі у справі Стрижавську селищну раду, матеріально-правовий зв'язок якої з позивачем по справі з приводу визнання за останнім права власності на спірний будинок відсутній.
Тому слушними є доводи скарги про неналежний суб'єктний склад по справі з огляду на помилковість висновків суду про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері, а посилання суду на визнання позову відповідачем Стрижавською селищною радою є помилковим, оскільки визнання позову неналежним відповідачем порушує права іншої особи, не залученої до участі у справі, та позбавляє таке визнання правового сенсу та будь-якого правового значення (постанова Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 554/5000/18).
Наведеного суд до уваги не взяв, не взяв до уваги роз'яснення, надані з цього приводу у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року щодо обов'язку суду перевірки наявності або відсутності спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, заяв спадкоємців про відмову від права на спадщину, та помилково вдався до оцінки наданих позивачем доказів та дійшов висновку про обґрунтованість позову, у той час коли пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_3 , відносно прав та обов'язків якої було ухвалено рішення судом першої інстанції, та яка в такій ситуації мала бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення такого належного співвідповідача позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Установивши, що ОСОБА_3 відноситься до спадкоємців першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , до участі в справі як співвідповідач не залучена, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання права власності за ОСОБА_1 на спірне будинковолодіння після смерті матері ОСОБА_4 .
Вказане порушення норм процесуального права з огляду на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України унеможливлює розгляд справи по суті та є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1308 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справіОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Вінницькогорайонного суду Вінницької області від 30 березня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1308 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 січня 2022 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Войтко Ю.Б.
Стадник І.М.