Справа № 766/3898/21
н/п 2/766/2736/22
12.01.2022р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Щербань А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Виконавчий комітет Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місце знаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, б.37) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування 36/100 частинами домоволодінням АДРЕСА_2 . Позов мотивований наступним. Позивач є власником 36/100 частин житлового будинку. Відповідач має місце реєстрації проживання в будинку позивача. Відповідач не проживала в даному будинку.
26.04.2021 року відкрито провадження за даним позовом ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області та призначено у справі підготовче засідання.
08.06.2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області витребувано докази.
19.10.2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Біла Т.В. підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Позивач пояснила, що відповідач не проживала в будинку з дати реєстрації місця проживання. Речей, які б належали відповідачу, в будинку не має. Позивач на прохання відповідача зареєструвала її місце проживання в будинку, оскільки це було необхідно для оформлення пенсії.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Ухвала про заочний розгляд справи постановлена без виходу до нарадчої кімнати та занесена в протокол судового засідання.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 більше 17 років. Відповідача ніколи не бачила в будинку позивача, речей відповідача в будинку не бачила. Підтвердила обставини, зазначенні в Акті про не проживання.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання пояснила, що є сусідкою позивача. Відповідача та її речей ніколи в будинку сусідки не бачила. Відомості, зазначені в Акті про не проживання підтвердила.
Суд, заслухавши представника позивача, позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є власником 36/100 частин будинку АДРЕСА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.02.2005 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2008 року.
Відповідно до відомостей копії сторінок будинкової книги щодо громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за даною адресою з 13.06.2008 року.
У акті, що складений головою квартального комітету № 1 ОСОБА_5 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає з 2008 року, місце її знаходження невідоме. На акті є відмітка про його підписання сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Таким чином встановлено, що відповідач не проживає в 36/100 частин будинку АДРЕСА_2 - 2008 року. Досліджені судом докази підтверджують даний факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення членів сім'ї у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.
За ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відсутність відповідача за місцем реєстрація понад один рік, без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власником житлового приміщення та відповідачем, дають суду підстави зробити висновок, що відповідач, не мешкаючи в спірному житловому приміщенні понад 1 рік, втратив право користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим підлягає визнанню таким в судовому порядку. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 90, 235, 258, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Виконавчий комітет Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місце знаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, б.37) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) такою, що втратила право користування 36/100 частинами домоволодінням АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяІ. Ю. Зуб