12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 400/2116/21
провадження № К/9901/48156/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної ради Миколаївської області, Голови Первомайської районної ради Миколаївської області Порхун Алєсі Федорівни про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04 березня 2021 року № 70-рк, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
27 грудня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
29 грудня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обставин суд касаційної інстанції не вбачає.
Посада публічної служби, яку обіймала позивачка та у зв'язку зі звільненням з якої виник цей спір (керуючий справами Первомайської районної ради Миколаївської області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та частини першої статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон).
Згідно з останнім під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються, зокрема, посади віднесені до першої - третьої категорій.
Абзацом 7 статті 14 Закону посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад віднесено до п'ятої категорії в органах місцевого самоврядування .
На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 400/2116/21 за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної ради Миколаївської області, Голови Первомайської районної ради Миколаївської області Порхун Алєсі Федорівни про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04 березня 2021 року № 70-рк, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко