12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 320/10075/20
адміністративне провадження № К/9901/47780/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного судом від 19 листопада 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
28 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.
Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
12 серпня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
25 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у даній справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року задоволено, продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
27 жовтня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року про продовження строку на усунення недоліків, що підтверджується самим апелянтом.
Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 04 листопада 2021 року.
01 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або надання додаткового часу для сплати, у якому апелянт посилається на недостатнє фінансування.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", якою закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Питання звільнення від сплати судового збору, як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Разом з цим, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому відсутні підстави для відстрочення юридичній особі сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 05 серпня 2021 року про залишення апеляційної скарги у встановлений судом строк позивачем не виконано, наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що апеляційну скаргу повернуто заявнику з тих підстав, що позивачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку про неналежне виконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, у зв'язку не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановлену законом.
Зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: М.В. Білак
В.М. Соколов