Справа № 461/6152/17
Провадження № 2/461/1/22
12.01.2022 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,-
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувають матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
12 січня 2022 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вимоги заяви мотивовано тим, що між сторонами існує спір, та в разі невжиття заходів забезпечення позову, це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, просить суд:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі;
- заборонити суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на квартиру АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02.03.2016 № 2072, в.т.ч. здачу його в оренду, лізинг та інше за адресою: квартира АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову повністю у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
З матеріалів позову, заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів вбачається, що позивач звернувся в суд із позовом про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02 червня 2016 року виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення в частині:
-накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ;
-заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, поставлення на реєстраційний облік будь-яких осіб відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02.03.2016 № 2072, в.т.ч. здачу його в оренду, лізинг та інше за адресою: квартира АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі.
Щодо прохання позивача забезпечити позов шляхом встановлення заборони суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на квартиру АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, тобто ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Враховуючи, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, до неї застосовуються вимоги як до виконавчого документу, з необхідністю зазначення повного найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб). При цьому, в цій частині заява про забезпечення позову не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд позбавлений можливості визначити фізичних або юридичних осіб, які повинні утримуватися від вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України суд, -
Заяву позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, поставлення на реєстраційний облік будь-яких осіб відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02.03.2016 № 2072, в.т.ч. здачу його в оренду, лізинг та інше за адресою: квартира АДРЕСА_1 до винесення рішення у даній справі.
В іншій частині вимог,- відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення для виконання ухвали три роки.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Личаківським РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 02.04.2012р., ІПН: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
Треті особи:
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І.,79000, м. Львів, вул. Костюшка, 20/1.
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. 79000, м. Львів, вул. Куліша, 28.
П'ята Львівська державна нотаріальна контора, 79044, м. Львів, вул. Г. Чпринки, 69.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова