Справа № 461/9606/21
Провадження № 1-кп/461/269/22
12.01.2022 року, Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому в кримінальному провадженні №12021141360000283 від 06 вересня 2021 року :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Хмельницьк, громадянину України, українцю, не працюючому, зі слів розлученому, на утриманні перебуває дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , 06.09.2021 о 15 год. 05 хв., перебуваючи по вул. Замковій у м. Львові, в парку «Високий Замок» незаконно зберігав при собі, з метою збуту, шляхом закладання у різних місцях міста Львова, зіп-пакети у кількості 45 шт, в яких знаходилась порошкоподібна речовина рожевого кольору, один з яких містить психотропний засіб, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 0,1806 грам. Прокурор зазначив, що в діях обвинуваченого і надалі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а відтак просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задовільнити.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу не заперечили.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, прокурором доведено, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, для запобігання яким був застосований запобіжний захід, є реальними та не зменшилися, з урахуванням обставин вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, із конфіскацією майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім та необхідним для належної поведінки обвинуваченого і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
продовжити дію застосованого до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 діб, тобто до 13 березня 2022 року включно.
Продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків до 13 березня 2022 року:
-заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-продовжити зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну у відповідних органах;
- носити електронний засіб контролю.
Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_4 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1