Справа № 439/2182/21
Провадження № 3/439/29/22
04 січня 2022 року м. Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098007 від 10 грудня 2021 року - 10 грудня 2021 року о 10 годині 45 хвилин на автодорозі сполученням «Броди - Червоноград» третій кілометр, ОСОБА_1 , керував автомобільним транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Алкотестер Драгер» № 6810 у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 під час судового засідання вину не визнав. Пояснив, що під час керування автомобільним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не перебував. Вживав алкогольні напої за день до того, а саме 09 грудня 2021 року. Присутність двох свідків під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці - забезпечена працівниками Національної поліції не була
На підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України судді надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098007 від 10 грудня 2021 року; письмові пояснення ОСОБА_1 ; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10 грудня 2021 року; результат тесту газоаналізатора «Алкотестер Драгер» № 6810» від 10 грудня 2021 року № 2330.
Дослідивши вказані докази, враховуючи особисті пояснення ОСОБА_1 , приходжу до переконання, що перед судом не доведено допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 такого складу адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
За змістом статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тому вимагає обов'язкового наведення конкретного нормативно правового акту, який визначає форму дозволеної або забороненої поведінки суб'єкта, що вчиняє діяння. Як наслідок, недотримання імперативних положень таких нормативно правових актів, становить склад відповідного адміністративного правопорушення, яким у даному випадку виступає частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098007 від 10 грудня 2021 року зазначається пункт 2.9а Правил дорожнього руху України, вимоги якого своїми діями не виконав ОСОБА_1 .
У свою чергу проведення працівниками поліції огляду водіїв з метою встановлення та виявлення стану алкогольного сп'яніння врегульоване імперативними приписами постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Зокрема вимогами вищевказаної постанови у пункті 4 передбачається обов'язкова наявність двох свідків у разі проведення поліцейським огляду з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом на місці зупинки транспортного засобу.
Водночас імперативними застереженнями норми абзацу 2 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із доказів по справі, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098007 від 10 грудня 2021 року та пояснень ОСОБА_1 , під час події, яка відбувалася 10 грудня 2021 року о 10 годині 45 хвилин присутність жодних свідків працівниками поліції не була забезпечена. У графі «Свідки чи потерпілі» вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, в присутності яких проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім цього відеофіксація технічними засобами під час проведення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів - працівниками органу Національної поліції не здійснювалася.
Тобто процедура огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України і Держспоживстандартом на місці зупинки транспортного засобу безпосередньо проведена із порушенням вимог Постанови № 1103 від 17 грудня 2008 року та абзацу 2 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час здійснення такої процедури відеофіксація технічними засобами не здійснювалася, два свідки були відсутні.
Враховуючи наведене, перед суддею не було доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним у стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За правилами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 247, п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.М. Петейчук