11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 420/7442/21
адміністративне провадження № К/9901/47032/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В. М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 420/7442/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні листів-рішень протиправними;
- зобов'язати відповідача надати позивачеві листи-рішення на розміщення елементів вуличної торгівлі за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для подальшого укладання договорів з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними та скасовано листи-рішення відповідача від 08.04.2021 за № 01-05-4/290вх, 314вх (20) та № 01-05-4/291вх, 313 вх (20) щодо відмови позивачеві у розміщенні елементів вуличної торгівлі за адресами: АДРЕСА_2 та 43 у місті Одеса;
- зобов'язано відповідача з урахуванням наданої у рішенні суду оцінки прийняти рішення за заявами позивача від 14.07.2020 № ф1-133552-ю/л, № ф1-133546-ю/л та 10.08.2020 № ф1-158895-ю/л, № ф1-158902-ю/л про надання узгодження розміщення елементів вуличної торгівлі лотків площею 6,0 кв. м по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду 06.08.2021 та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Як на підставу касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує, що судом апеляційної інстанцій не враховано правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15 та від 18.06.2019 у справі № 855/150/19.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку.
Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, надаючи належну оцінку посиланню скаржника на неврахування правових позицій викладених у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15 та від 18.06.2019 у справі № 855/150/19, Суд зазначає таке.
Спірні правовідносини вищезазначених відповідачем справах виникли внаслідок інших правовідносин, а наведені аргументи зводяться лише до наведення окремих цитат із указаних постанов.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.
Отже, оскільки у справах на які посилається скаржник, інші обставини справи внаслідок, яких виникли спірні правовідносини та предмет спору, Суд відхиляє указані посилання та не приймає їх до уваги.
Таким чином, Суд не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування постанов Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15 та від 18.06.2019 у справі № 855/150/19.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 420/7442/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді О.П. Стародуб
В.М. Шарапа