про відмову у відкритті касаційного провадження
11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 580/1785/21
адміністративне провадження № К/9901/47510/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2,
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року (суддя Кульчицький С.О.) та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.)
у справі № 580/1785/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області; відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні їй перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % грошового утримання судді, починаючи з 19.02.2020 на підставі довідки № 04-345/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої 24.02.2020 Територіального управління Державної судової адміністрації (далі - ТУ ДСА у Черкаській області);
- зобов'язати ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 04-345/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої 24.02.2020 ТУ ДСА у Черкаській області, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат;
- стягнути із ГУ ПФ України в Черкаській області заборгованість із виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 % грошового утримання судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області на підставі довідки № 04-345/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої 24.02.2020 ТУ ДСА у Черкаській області, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, відмовив у задоволенні позову.
20.12.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, що 24.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 щодо визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання; у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 0640/3835/18 щодо розрахунку стажу для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді, від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а, від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а щодо підстав для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права, відповідно до якої позивачу не перераховано, а фактично призначено по-новому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На думку представника позивача, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Виняткове значення для позивача справи обґрунтовує зменшенням розміру грошового утримання.
Скаржник пропустила строк на касаційне оскарження, встановлений ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 08.11.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 08.12.2021.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , клопоче поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що копію постанови суду апеляційної інстанції отримала 20.11.2021, на підтвердження чого надає копію листа Шостого апеляційного адміністративного суду про направлення копії судового рішення із ідентифікатором 0102935114842.
Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання копії повного тексту судового рішення, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується перерахунок територіальним органом Пенсійного фонду України щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 05.04.2021 про відкриття провадження мав процесуальні підстави віднести цю справу до справ незначної складності та надалі здійснити її розгляд відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , покликається на наявність у цій справі обставин, передбачених пп. «а», «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Проте не визначає у касаційній скарзі проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) чи інших норм матеріального та / чи процесуального права.
Скаржник обґрунтовує виняткове значення для неї цієї справи наявністю права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 % від суддівської винагороди. Тобто, не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII при перерахунку такого утримання, що саме по собі не свідчить про наявність обставини, передбаченої пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Водночас, ОСОБА_1 жодним чином не підтверджує, що у грошовому виразі фактичний розмір виплачуваного їй щомісячного довічного грошового утримання зазнав змін у сторону зменшення.
Разом з тим, Верховний Суд за результатами перегляду аналогічної справи № 620/5437/20 у постанові від 24.09.2021 виклав висновок щодо застосування норм права у питанні визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, призначеного згідно із Законом № 2453-VI, при проведенні перерахунку такого утримання відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII, які зводяться до того, що: «<…> чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону № 1402- VIII.
<…> перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону 2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.».
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 відповідно до таких висновків Верховного Суду; виходив з того, що перерахунок відповідачем довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону №1402-VIII у розмірі 54 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є правомірним.
Суд зауважує, що ця справа не відповідає ознаками типової справи; правові висновки, викладені у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, в якій спір виник у зв'язку із відмовою відповідного територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди. У цій же справі ОСОБА_1 фактично не погоджується із перерахунком територіальним органом Пенсійного фонду України їй щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у розмірі 54 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тобто, спір виник з неоднакових підстав.
Також ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 покликається на нерелевантні висновки Верховного Суду у справах № 0640/3835/18, від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а, від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а, що не стосувалися базового показника (відсоткового значення від суддівської винагороди), з якого має здійснюватися перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до ч. 4 ст. 142 Закон № 1402-VIII.
Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Заяву про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 580/1785/21.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб