про відкриття касаційного провадження
11 січня 2022 року
м. Київ
справа №420/1982/21
провадження №К/9901/43555/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №420/1982/21 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ПАРТНЕРС» про зобов'язання вчинити певні дії,
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ПАРТНЕРС» (залучено до участі у справі ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021), у якому просило:
- зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 29,4 кв м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1495 від 18.08.2017 та технічного паспорта від 03.09.2010, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»;
- зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 23,5 кв. м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1494 від 18.08.2017 та технічного паспорта від 03.09.2010, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»;
- зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 (площею 26,3 кв. м) до договору купівлі-продажу № 1496 від 18.08.2017 та технічного паспорта від 03.09.2010, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2021, яке було залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 13620 грн.; - навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у справі відповідно до положень частини 4 статті 328 КАС України.
21.12.2021 від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшла заява, у якій скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 420/1982/21 відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 13 620 грн.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк.
Дослідивши зміст касаційної скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.
На підтвердження того, що ця справа становить значний суспільний інтерес, позивачем до касаційної скарги додано роздруківки із сайтів з матеріалами та фотофіксацією, з яких вбачається занепокоєння суспільства з приводу проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3. Також зазначено про те, що на адресу Управління протягом 2020-2021 років надходять звернення громадян, листи депутатів, юридичних осіб щодо зазначеного будівництва, адже за вказаною адресою збудовано 7-поверхову будівлю, внаслідок чого перевищена допустима висота будівлі в історичному ареалі міста Одеси (замість 18,6 метрів, що допустимо, побудовано 21 метр).
До того ж, скаржник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Одночасно наводить й інші факти неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначені аргументи потребують перевірки, яку не можна виконати на стадії відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №420/1982/21.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/1982/21.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб