11 січня 2022 року
Київ
справа №160/8725/21
адміністративне провадження №К/9901/47686/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/8725/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, в якій розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням буде визначений відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2021 року перерахунку основного розміру пенсії позивача;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, в якій розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням буде визначений відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2021 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, в якій розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням буде визначений відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2021 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року, з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2021 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №160/8725/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій він просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021.
Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Третім апеляційним адміністративним судом 11.11.2021 прийнято постанову. При цьому, касаційну скаргу подано до Верховного Суду 22.12.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі позивач просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на неотримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Однак, доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.
Вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, зазначені позивачем причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть свідчити про їх поважність, а тому підстав для поновлення строку касаційного оскарження немає.
Крім того, згідно частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 1816,00 грн (200% від (2270,00 грн.*0,4).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
У касаційній скарзі позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на статтю 8 Закону № 3674-VI, згідно якої суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом спору є захист соціальних прав.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За частиною 2 цієї ж статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз зазначеного положення закону дає підстави дійти висновку, що суд своєю ухвалою може відстрочити сплату судового збору лише з урахуванням майнового стану сторони та за умови, якщо предметом позову є, зокрема, захист соціальних прав.
При цьому, доказів відповідного майнового стану скаржником не надано.
За таких обставин, підстав для відстрочення сплати судового збору немає.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно надати докази незадовільного майнового стану або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, надати докази на обґрунтування вказаних причин пропуску строку касаційного оскарження (довідку з суду про неотримання судового рішення скаржником, довідку з поштового відділення про неотримання судового рішення скаржником, копії матеріалів справи, які свідчать про ненаправлення судового рішення скаржником тощо) або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Частиною 2 статті 332 КАС України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, суд,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/8725/21 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко