про відмову у відкритті касаційного провадження
11 січня 2022 року
м. Київ
справа №580/870/21
провадження № К/9901/47656/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 580/870/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 28.10.2020 №971110137389 про перерахування пенсії із 01.10.2020 із розрахунку 60% від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 №21-631 вих-20, та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десять прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України №1789-XII «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 за №21-631 вих-20 без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий період з 01.10.2020 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати на його особистий рахунок.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.10.2020 №971110137389;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти у порядку, спосіб, межах і строки, визначені законом, рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України №1789-XII «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 за №21-631 вих-20, та виплатити з урахуванням раніше проведених виплат за минулий час не більш, як за 12 місяців;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині обмеження граничного розміру пенсії, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити з таких мотивів.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Суд касаційної інстанції зауважує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 вже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, яке (таке питання) порушене в касаційній скарзі на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 580/870/21.
Ухвалюючи вказану постанову, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від правового висновку, сформульованого, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, та дійшов такого висновку про застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність:
«45. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
46. Суди попередніх інстанцій у справі, судові рішення в якій є предметом касаційного перегляду, встановили, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
47. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
48. Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
49. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
50. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави».
Отже, позиція судів попередніх інстанцій, яка сформульована у оскаржених судових рішеннях, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.
Керуючись положеннями пункту 6 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 580/870/21.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб