11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2558/2020
адміністративне провадження № К/9901/47815/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №520/2558/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування і не проведення ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , виплати з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 520/5552/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23615 грн.(4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;
- визнати протиправними дії щодо нарахування ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, виходячи з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 та в супереч частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №520/5552/19;
- визнати незаконним та таким що не відповідає нормі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 520/5552/19 акт індивідуальної дії Головного управління ПФУ в Харківській області - Розпорядження, дата-час розрахунку: 16.08.2019 14:44, Ізюмське об'єднане управління ПФУ Рішення 963370117256 Заявник ОСОБА_2 , про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) вчинити дії та провести, ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , нарахування та виплати з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 520/5552/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з і січня 2020 року у розмірі 23615 грн.(4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду;
- задовольнити клопотання та поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони по справі №520/2558/20 відмовлено; закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України к касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, наводиться обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та цитати нормативних актів по суті заявлених позовних вимог.
Однак, дана справа по суті не була розглянута, натомість провадження у справі позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Таким чином, оскаржуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, скаржником не обґрунтовано неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні вказаних судових рішень. Тому, підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України не зазначено.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №520/2558/2020 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання незаконним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Шарапа