11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2844/2020
адміністративне провадження № К/9901/48001/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №520/2844/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування і непроведення ОСОБА_1 виплати з 25 квітня 2019 року пенсії інваліду війни та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №520/5989/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23615 грн. (4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби на підставі підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 виходячи з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності, всупереч частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №520/5989/19;
- визнати незаконним та таким, що не відповідає нормі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №520/5989/19 акт індивідуальної дії Головного управління ПФУ в Харківській області - Розпорядження, дата-час розрахунку: 06.09.2019 11:25 Ізюмське об'єднане управління ПФУ Рішення 963140107094 Заявник ОСОБА_1 , про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Харківській області вчинити дії та провести ОСОБА_1 нарахування та виплати з 25 квітня 2019р. пенсії інваліда війни та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 прямої дії Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №520/5989/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23615 грн. (4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;
- стягнути з Головного управління ПФУ в Харківській області 33609 грн. завданої моральної шкоди;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021, задовольнивши позовні вимоги.
Позивач обґрунтовує необхідність прийняття цієї касаційної скарги фундаментальним значенням для формування єдиної правозастосовчої практики, значним суспільним інтересом та винятковим значенням для скаржника.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 8 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що типова справа №520/2844/2020 відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/22/19 (№520/12609/19) від 20.05.2020, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 24.04.2021. Оскаржувані судові рішення відповідають правовим висновкам зразкової справи.
Щодо обґрунтувань необхідності прийняття цієї касаційної скарги суд зазначає наступне.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у пункті 7 частини 3 статті 2 та частині 1 статті 13 КАС України, а також частині 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Проте, доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть вважатись винятковим випадком, а розгляд цієї справи не впливатиме на кінцеве формування судової практики та не змінить її.Позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №520/2844/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко