11 січня 2022 року
м. Київ
справа № 460/3373/21
адміністративне провадження № К/9901/47662/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №460/3373/21 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, правонаступником якої є відповідач, про відмову в призначенні субсидії;
- зобов'язати відповідача призначити житлову субсидію на опалювальний період 2020/2021 років без врахування доходів чоловіка;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20000,00грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань призначення житлових субсидій та допомог малозабезпеченим сім'ям Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації про відмову в призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 , оформлене протоколом від 19.11.2020 №20; зобов'язано Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації провести розрахунок розміру житлової субсидії ОСОБА_1 на період опалювального сезону 2020/2021 років, виключивши з розрахунку сукупного доходу домогосподарства дохід ОСОБА_2 у сумі 74941,17 грн; зобов'язано Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії на період опалювального сезону 2020/2021 років, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
Дану справу розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача моральної шкоди та ухвалити нове судове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.
Позивач обґрунтовує необхідність прийняття цієї касаційної скарги фундаментальним значенням для формування єдиної правозастосовчої практики, значним суспільним інтересом та винятковим значенням для скаржника.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Щодо обґрунтувань необхідності прийняття цієї касаційної скарги суд зазначає наступне.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у пункті 7 частини 3 статті 2 та частині 1 статті 13 КАС України, а також частині 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть вважатись винятковим випадком.
Позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
При цьому, висновки в оскаржуваних судових рішеннях узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 363/3520/16-а, від 21.02.2020 у справі № 628/3028/16-а та від 15.04.2020 у справі № 815/63/18.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №460/3373/21 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко