11 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5803/21 пров. № А/857/18671/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2021р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання (суддя суду І інстанції: Каленюк Ж.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 09.09.2021р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
10.06.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Дельта Вест Ойл Груп» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /НКРЕКП/ № 2650 від 23.12.2020р. «Про накладення штрафу на ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» за недотримання нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання»; стягнути з відповідача сплачений судовий збір (а.с.1-7).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.37 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2021р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.89-95).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити (а.с.100-106).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що відповідачем порушений порядок розгляду питання та прийняття рішення про накладення на позивача штрафу за недотримання нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання.
Питання про застосування санкцій до ліцензіатів розглядається за обов'язкової участі запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата. У разі неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів ставиться на розгляд питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання, що фіксуються у протоколі. Відповідне рішення за їх відсутності НКРЕКП може прийняти у разі повторної неявки на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів.
При прийнятті рішення судом першої інстанції не встановлено, чи було товариство запрошене на засідання НКРЕКП від 23.12.2020р., оскільки НКРЕКП зазначено лише про надсилання листа № 1062/26.1/6-20 від 18.12.2020р. позивачу, а доказів його отримання останнім (із зазначенням дати), в порушення ч.2 ст.77 КАС України, не представлено.
Позивач, зокрема керівник ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп», не отримував запрошення на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбулося 23.12.2020р.
Судом першої інстанції не досліджено, чи розглядалось на засіданні НКРЕКП від 23.12.2020р. питання про можливість розгляду питання порядку денного про застосування санкцій до позивача без присутності представника товариства або про відкладення його розгляду, тобто, чи було дотримано відповідачем п.7.10 Регламенту.
Також незрозумілим є застосування до позивача санкції у вигляді штрафу, а не більш м'якої санкції - застереження, адже при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дотримався принципу пропорційності порушення і покарання, хоча вважає накладення стягнення до нього безпідставним за відсутності порушення позивачем вимог пп.«б» п.5 ч.4 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Відповідачем НКРЕКП скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.130-141).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання відповідача, зазначеного у відзиві на апеляційну скаргу, про участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції (а.с.137), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано його правову позицію по справі, відповідачем скеровано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено власну позицію по справі.
Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено під час судового розгляду, на підставі постанови НКРЕКП № 2133 від 18.11.2020р. «Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, суб'єктами господарювання», посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки № 692 від 20.11.2020р. (а.с.51-52, 67-73), у період з 26.11.2020р. по 27.11.2020р. здійснено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» з питань дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у тому числі, постанови НКРЕКП № 282 від 28.02.2019р. «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх затвердження», а саме пунктів 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції щодо заповнення форм звітності № 4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», пунктів 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції щодо заповнення форм звітності № 4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків».
За результатами перевірки складено Акт позапланової невиїзної перевірки № 598 від 27.11.2020р. (а.с.9-15).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» вимог п.2.2 глави 2 Інструкції № 4-НКРЕКП у частині подання форми звітності № 4-НКРЕКП до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним періодом; вимог пункту 2.3 глави 2 Інструкції № 4-НКРЕКП у частині направлення форми звітності № 4-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м.Київ, вул.Смоленська, 19, та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адреси: zvit4v@nerc.gov.ua та nerc6eev@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг; вимог пункту 2.2 глави 2 Інструкції № 4а-НКРЕКП у частині подання форми звітності № 4а-НКРЕКП до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом; вимог пункту 2.3 глави 2 Інструкції № 4а-НКРЕКП у частині направлення форми звітності № 4а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адреси: zvit4m@nerc.gov.ua, а такої на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на єдиному державному порталі адміністративних послуг.
17.12.2020р. на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено повідомлення про засідання у формі відкритого слухання 23.12.2020р. о 10 год. 00 хв. та питання порядку денного; у переліку питань - питання про результати проведення невиїзних позапланових перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині подання до НКРЕКП звітності в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (а.с.87-88).
21.12.2020р. відповідач на електронну пошту позивача надіслав лист № 1062/26.1/6-20 від 18.12.2020р., яким повідомив про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання о 10 год. 00 хв. 23.12.2020р., на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (а.с.74-78).
23.12.2020р. відповідачем прийнято постанову № 2650 «Про накладення штрафу на ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» та накладено штраф у розмірі 85000 грн (а.с.16-18).
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи зацікавленим взяти участь у проведенні засідання НКРЕКП для подання відповідних доказів та пояснень, з метою спростування виявлених під час перевірки порушень, мав можливість реалізувати своє право на участь та надання пояснень при розгляді питання за результатами проведеної перевірки, оскільки НКРЕКП на своєму офіційному веб-сайті опублікувала інформацію про проведення 23.12.2020р. засідання та оприлюднила питання порядку денного.
Також суд зазначив, що надіслання відповідачем 21.12.2020р. на електронну адресу позивача листа №1062/26.1/6-20 від 18.12.2020р. свідчить про виконання ним обов'язку повідомити про дату, час і місце проведення НКРЕКП засідання 23.12.2020р.
Твердження позивача про неотримання вказаного запрошення є безпідставними, оскільки електронна адреса міститься у ліцензійній справі позивача, а тому лише від нього залежить відстеження вхідних повідомлень.
Доказів усунення виявлених під час перевірки порушень до моменту прийняття на засіданні НКРЕКП рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій позивачем не надано. Також ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» жодного разу не надавало до НКРЕКП звітність за формою № 4а-НКРЕКП та звітність за формою № 4-НКРЕКП.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заявленого позову, з огляду на наступне.
Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України № 2019-VIII від 13.04.2017р. «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч.1 ст.6 цього Закону державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно з п.72 ч.1 ст.1 зазначеного Закону Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України № 1540-VIII від 22.09.2016р. «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до ст.1 якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до ст.14 вказаного Закону засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Положеннями ст.19 зазначеного Закону визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Згідно ч.8 ст.19 наведеного Закону позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу. Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є, зокрема неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах (пункт 2).
Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь. Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
Відповідно до ч.5 ст.19 названого Закону за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Як встановлено під час судового розгляду, відповідачем НКРЕКП проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» відповідно до п.2 ч.8 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Акт позапланової невиїзної перевірки № 598 від 27.12.2020р., яким виявлено порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у встановленому законом порядку був надісланий на адресу позивача та отриманий останнім 07.12.2020р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.85).
Також зазначений Акт перевірки оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП (https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog8/akty_elektro/2020/27.11.2020/Akt-598_27.11.20).
Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» не подав до НКРЕКП жодних пояснень та обґрунтувань щодо проведеної перевірки та виявлених порушень
12.08.2018р. набула чинності постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018р. «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .
Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових і позапланових перевірок та установлює: процедуру організації та проведення планових та позапланових перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов'язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов'язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.
Тобто зазначений Порядок містить аналогічні норми щодо порядку проведення перевірок, які зазначені в Законі України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Зазначена норма кореспондує п.7.8 наведеного Порядку, згідно якого у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи ліцензіата. Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об'єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки, але не більше ніж на 30-денний строк з дня складення акта перевірки. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЕКП до розгляду акта на засіданні НКРЕКП.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій (пункт 10.1 наведеного Порядку).
Відповідно до ч.4 ст.22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».
Згідно з ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.77 зазначеного Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Частиною 3 ст.77 вказаного Закону встановлено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.77 наведеного Закону рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного та послідовного висновку про те, що відповідач діяв у спосіб та в межах наданих йому повноважень, встановлених спеціальним законом, який регулює його діяльність - Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та спеціальним Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затв. постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018р., яким керувався під час проведення перевірки ліцензіата-позивача та під час винесення оскаржуваного рішення.
Щодо доводів апелянта про порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує, що порядок організації діяльності НКРЕКП, пов'язаної із здійсненням її повноважень встановлено Регламентом НКРЕКП, затв. постановою НКРЕКП № 2133 від 06.12.2016р.
Згідно з пунктами 5.1-5.4 Регламенту НКРЕКП основною формою роботи НКРЕКП є засідання. Засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом. Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Засідання НКРЕКП можуть бути виїзними.
На засіданнях у формі відкритих слухань НКРЕКП: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до її компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції; 4) затверджує щорічний звіт НКРЕКП; 5) затверджує цей Регламент; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання (п.6.5 Регламенту).
Матеріалами справи підтверджено, що Перелік питань, що виносився на розгляд НКРЕКП 23.12.2020р., інформація про дату, час і місце проведення засідання у формі відкритого слухання, на якому передбачалося розглянути питання стосовно позивача, своєчасно оприлюднені відповідачем на офіційному веб-сайті - 17.12.2020р. (а.с.87-88).
Згідно з п.п.7.1-7.10 Регламенту НКРЕКП у призначений час головуючий на засіданні, за наявності кворуму, відкриває засідання НКРЕКП та ставить питання щодо зауважень та пропозицій до порядку денного. Питання розглядаються, як правило, у тій послідовності, у якій їх включено до порядку денного засідання, якщо інші пропозиції від учасників засідання не надійшли. У разі надання інших пропозицій від учасників засідання питання порядку денного можуть розглядатися в іншій послідовності, ніж передбачено.
Реєстрація учасників засідання НКРЕКП здійснюється на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі «РЕЄСТРАЦІЯ ОНЛАЙН» напередодні та завершується за 20 хвилин до початку засідання. До початку засідання НКРЕКП його учасники повинні підтвердити свою присутність у секретаря засідання і надати документи, що підтверджують їх повноваження щодо виступу на засіданні і представництва інтересів.
Секретар засідання інформує Голову та членів НКРЕКП про явку учасників засідання та про результати перевірки їх повноважень.
Розгляд питання, включеного до порядку денного, за пропозицією представника структурного підрозділу, члена або Голови НКРЕКП може бути відкладено (перенесено, продовжено, змінено, виключено) у межах строків для розгляду та прийняття рішення, визначених чинним законодавством, за наявності таких обставин: неявка на засідання запрошених осіб, якщо їх присутність є обов'язковою; відсутність необхідних документів; призначення експертизи; необхідність залучення до участі інших осіб; інші обставини, що перешкоджають розгляду питання або які НКРЕКП визнає обґрунтованими.
Учасниками засідання є особи, які звернулися до НКРЕКП із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи.
Участь запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата є обов'язковою при розгляді питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів за ініціативи ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них. Представництво запрошених юридичних осіб має бути забезпечено на рівні не нижче керівників або їх заступників.
Учасники засідання, присутність яких на засіданні є обов'язковою, зобов'язані зареєструватися, вчасно з'явитися на засідання НКРЕКП, давати правдиві пояснення, надавати документи, необхідні для всебічного розгляду питання.
У разі неможливості присутності учасників, присутність яких є обов'язковою, безпосередньо на засіданні НКРЕКП вони мають право брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів (у разі наявності технічних можливостей), зокрема відеозв'язку, за письмовим погодженням Голови НКРЕКП та попередньої реєстрації.
Учасники засідання, питання щодо яких винесені на розгляд, зобов'язані повідомляти НКРЕКП про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП, надавши обґрунтовані пояснення.
У разі неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів, місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування (інших заінтересованих осіб) або відсутності у них належно оформлених повноважень головуючий ставить на обговорення та голосування питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання. Результати цього голосування фіксуються у протоколі. У разі повторної неявки на засідання запрошених представників ліцензіатів (інших заінтересованих осіб) НКРЕКП може прийняти відповідне рішення за їх відсутності.
Таким чином, розгляд питання щодо застосування санкцій до ліцензіатів здійснюється за участю запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата, на НКРЕКП покладається обов'язок повідомити останніх про розгляд такого питання.
Разом з тим, Регламентом НКРЕКП чи іншими нормативно-правовими актами імперативно не визначено повідомляти ліцензіатів про розгляд питання щодо них рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач не позбавлений можливості виконати такий обов'язок шляхом надіслання відповідного запрошення на адресу електронної пошти ліцензіата, що міститься в ліцензійній справі.
Також порядок денний та інформація про засідання у формі відкритого слухання оприлюднюється за три робочі дні на офіційному веб-сайті НКРЕКП, що є додатковим способом інформування зацікавлених осіб.
Як було встановлено під час судового розгляду справи, відповідач НКРЕКП на своєму офіційному сайті опублікував інформацію про місце, дату і час проведення засідання та оприлюднив питання порядку денного, тобто, останнім у відповідності до вимог закону вчинено дії щодо належного повідомлення позивача про проведення засідання 23.12.2020р. та питання порядку денного, до яких, серед іншого, включено питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, в тому числі щодо ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» (https://www.nerc.gov.ua/?news=10984).
Твердження апелянта про неотримання позивачем вказаного запрошення є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідачем 21.12.2020р. на електронну адресу позивача, яка міститься в його ліцензійній справі, було надіслано лист № 1062/26.1/6-20 від 18.12.2020р. (а.с.74-78), а тому лише від позивача залежить відстеження вхідних повідомлень, які йому скеровуються на електронну адресу.
Позивач, будучи зацікавленим взяти участь у проведенні засідання НКРЕКП для подання відповідних доказів та пояснень, з метою спростування виявлених під час перевірки порушень, мав можливість реалізувати своє право на участь та надання пояснень при розгляді питання за результатами проведеної перевірки.
Проте, до засідання НКРЕКП позивачем не було подано будь-яких пояснень на акт перевірки, доказів про усунення виявлених перевіркою порушень. Також позивач про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП не повідомляв, хоч такий обов'язок встановлено п.7.9 Регламенту НКРКП.
Таким чином, Регулятором було виконано усі вимоги чинного законодавства щодо інформування ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» про проведення засідання, позивачем не було доведено жодних порушень процедури інформування його про місце, дату і час проведення засідання Комісії.
Також із зазначеної вище норми слідує, що Регламентом передбачена можливість НКРЕКП відкладення (перенесення, продовження) розгляду відповідного питання, а не обов'язок НКРЕКП відкладати засідання у разі неявки на засідання запрошених осіб, якщо їх присутність є обов'язковою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не спростовується та не заперечується факт порушень, виявлених позаплановою невиїзною перевіркою ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» в частині неподання НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та Сектору НКРЕКП у Волинській обл. на паперових носіях звіту форми № 4-НКРЕКП за третій квартал 2020 року, а також неподання до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді і Сектору НКРЕКП у Волинській обл. на паперових носіях звіту форми № 4а-НКРЕКП за вересень 2020 року.
Форми звітності НКРЕКП, Інструкції щодо їх заповнення затвердженні постановою НКРЕКП № 282 від 28.02.2019р. «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення», згідно якої суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензіати), зобов'язані додавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форми звітності № 4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі - форма звітності № 4-НКРЕКП) та № 4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - форма звітності № 4а-НКРЕКП).
Порядок та терміни подання форм звітності № 4-НКРЕКП та № 4а-НКРЕКП визначені в Інструкціях щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі - Інструкція № 4-НКРЕКП) та № 4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - Інструкція № 4а-НКРЕКП).
Згідно з п.п.2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції № 4-НКРЕКП суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, зобов'язані щоквартально не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним періодом подавати до НКРЕКП та відповідного територіального органу НКРЕКП форму звітності № 4-НКРЕКП. Форма звітності № 4-НКРЕКП направляється ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул.Смоленська, 19 та електронною поштою (файл Excel) на адреси: zvit4v@nerc.gov.ua та nerc6eеv@nerc.gov.ua, а також до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.
Відповідно до п.п.2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції № 4а-НКРЕКП суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, зобов'язані щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом подавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форму звітності № 4а-НКРЕКП. Форма звітності № 4а-НКРЕКП направляється ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м.Київ, вул.Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу: zvit4m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.
Щодо апеляційних вимог про дотримання принципів пропорційності порушення і покарання під час застосування санкцій НКРЕКП колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.10.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затв. постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018р., при застосуванні санкцій НКРЕКП у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, вимог законодавства, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов'язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу. При визначенні санкцій за порушення, передбачені законами України «Про ринок електричної енергії» та «Про ринок природного газу», НКРЕКП враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення НКРЕКП під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення вважаються обтяжуючими обставинами.
З матеріалів справи слідує, що позивачем не представлено доказів усунення виявлених під час перевірки порушень до моменту прийняття на засіданні НКРЕКП рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій. Також позивачем таких доказів не було представлено під час судового розгляду справи.
Як уже зазначалося, відповідно до ст.22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді накладення штрафу.
Згідно з ч.3 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штраф; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах (пп.4 «в» ч.4 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії») від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме НКРЕКП наділена повноваженнями застосовувати до ліцензіата відповідні санкції, тобто НКРЕКП володіє дискреційними повноваженнями щодо застосування санкцій у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Зі змісту оскаржуваної постави слідує, що за недотримання позивачем вимог нормативно-правових актів (Інструкції № 4-НКРЕКП та Інструкції № 4а-НКРЕКП) відповідачем застосовано штраф у мінімальному розмірі, визначеному пп.4 ч.4 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Колегія суддів зазначає про відсутність підстав про застосування до позивача більш м'якої санкції, оскільки ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» не вчиняло будь-яких дій, спрямованих на усунення виявлених під час перевірки порушень.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п.1 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки.
Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків.
За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.
Відповідно до п.7.8 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затв. постановою НКРЕКП № 428 від 14.06.2018р., у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи ліцензіата. Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об'єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки, але не більше ніж на 30-денний строк з дня складення акта перевірки. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЕКП до розгляду акта на засіданні НКРЕКП.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій (п.10.1 вказаного Порядку).
Додатково колегія суддів наголошує на тому, що доказів усунення виявлених під час перевірки порушень до моменту прийняття на засіданні НКРЕКП рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій позивачем не надано.
Також ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп» жодного разу не надавало до НКРЕКП звітність за формою № 4а-НКРЕКП та звітність за формою № 4-НКРЕКП.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
За таких умов колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому такі не підлягають до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «Дельта Вест Ойл Груп».
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2021р. в адміністративній справі № 140/5803/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 12.01.2022р.