12 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/4295/21 пров. № А/857/21212/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Курильця А.Р.
суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування постанов,-
суддя в 1-й інстанції - Гаврилко С.Є.
час ухвалення рішення - 25.10.2021 року,
місце ухвалення рішення - м.Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не вказано,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 особі представника адвоката Німець О.М. (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - відповідач) про скасування постанов.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач дізналася про винесені постанови лише 03.09.2021 року з моменту ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження. Жодних доказів, які б свідчили про надіслання оскаржуваних постанов позивачу у матеріалах виконавчих проваджень не містилося. У зв'язку із вищенаведеним, представник позивача вказує, що останнім днем оскарження вищезазначених постанов було 13.09.2021 року. Представник позивача знаходився на лікарняному у період з 02.09.2021 по 16.09.2021, що підтверджується довідкою № 478/8. Під час лікарняного представник позивача направила проект позовної заяви позивачеві для його погодження. Наступного дня після закінчення лікарняного, а саме 17.09.2021 року представником позивача було скеровано позов до суду. За таких обставин, вважає що строк звернення до суду було пропущено представником позивача з поважних причин.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу необхідно було необхідно вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача Німець Олени Михайлівни, шляхом подачі відповідної позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи та надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Проте, після постановлення суддею ухвали про залишення даної позовної заяви без руху від 24.09.2021 року суддею встановлено, що згідно відомостей з автоматизованої системи КП "Діловодство спеціалізованого суду" відсутні відомості про зарахування сплати позивачем судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру. У зв'язку із чим, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу необхідно було надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 1816 грн.
08.10.2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та позовну заяву в новій редакції.
12.10.2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано до суду докази сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 1816 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин такого пропуску. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно зі ст. 287 КАС України, позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тобто законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження дій органу ДВС законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для повернення позовної заяви чи залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржувані постанови винесені у 2018 та 2019 роках, в той час як із позовною заявою звернулася лише у вересні 2021 року.
Колегія суддів зазначає, що застосування ч. 2 ст. 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку звернення до суду та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні.
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48042022.
26.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48042022 у зв'язку з погашенням заборгованості та відокремлено у окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 26.06.2018 року АСВП № 48042022.
26.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника (позивача) на користь відповідача.
20.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58432098 на підставі виконавчого документу постанови № 48042022 виданого 26.06.2018 року про стягнення з позивача виконавчого збору.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення оскаржуваних постанов позивачу. Таких немає і в матеріалах виконавчого провадження.
Про наявність оскаржуваних постанов позивач дізналась після ознайомлення її представником з матеріалами виконавчого провадження, а саме 03.09.2021 року.
Колегія суддів зазначає, що право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Проте, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Європейський Суд також вказав на те, що обмеження права на суд не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).
Для того, щоб особа мала реальну можливість захистити свої права, вона повинна знати про їх порушення.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
В матеріалах справи відсутнідокази отримання позивачем копій оскаржуваних постанов, що свідчить про грубе порушення відповідачем вимог чинного законодавства та прав позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача про те, що строки звернення до суду слід обраховувати з часу ознайомлення останнього з матеріалами виконавчого провадження, а саме з 03.09.2021 року.
З позовною заявою представник позивача звернулась до суду 17.09.2021 року. Пропуск строку звернення мотивувала перебуванням на лікарняному у період із 02.09.2021 року по 16.09.2021 року. На підтвердження вказаного представником до суду було подано довідку КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" № 478/8 від 24.09.2021 року.
Суд першої інстанції визнав такий документ неналежним доказом, проте колегія суддів зазначає, що п. 1.1, 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 року № 455, далі - Інструкції № 455) передбачено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Відповідно до п. 2.19 Інструкції № 455 особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.
За приписами пункту 2.7 Інструкції № 455 особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально-профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни.
З аналізу положень Інструкції № 455 випливає, що випадок тимчасової непрацездатності може засвідчуватися видачею довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видачі. При цьому в довідку слід вносити всі ті ж реквізити, що і в бланк листка непрацездатності, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Оскільки надана позивачем довідка відповідає формі, визначеній для листка непрацездатності, її можна вважати документом, який підтверджує лікування представника позивача та поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Щодо факту ознайомлення представника з матеріалами справи в період перебування на лікуванні, колегія суддів визнає це вимушеною мірою, яка не свідчить про зловживання позивачем чи його представником правами та обов'язками та не може бути причиною повернення позовною заяви та відмови в захисті порушеного права.
За таких обставин є неправильним та несправедливим позбавлення позивача права на захист у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.
Відтак, оскаржувана підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308,312,315,320,321,325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 260/4295/21 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 12 січня 2022 року.