11 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/5995/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до приватного підприємства "Херсон - Судоремонт" про вжиття заходів реагування,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до приватного підприємства "Херсон - Судоремонт" (далі - відповідач), в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації відкритої території з резервуарами для пального ПП "Херсон - Судоремонт" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони приватному підприємству "Херсон - Судоремонт" використовувати відкриту територію з резервуарами для пального ПП "Херсон - Судоремонт" (місце розташування: м. Херсон, Карантинний острів, 1), окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
Ухвалою від 12.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керуючись положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 19.08.2021 № 265 посадовими особами позивача проведена планова перевірка стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень та території приватного підприємства "Херсон - Судоремонт" (код ЄДРПОУ 37353069), за місцем розташування: м. Херсон, Карантинний острів, 1. За результатами перевірки виявлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 09.09.2021 № 462 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Крім того, визначено ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий. Позивач зазначає, що вказаний акт перевірки надісланий на юридичну адресу відповідача рекомендованим повідомленням, оскільки директор відмовився від його підпису без пояснень. ДСНС вважає, що оскільки перевірка відповідачем не оскаржена, заперечення не надані, то це свідчить про згоду Підприємства з виявленими порушеннями та проведенням перевірки. Таким чином, оскільки порушення становлять небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем не вживаються заходи до усунення виявлених порушень, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить зупинити подальшу експлуатацію відкритої території з резервуарами для пального ПП "Херсон-Судоремонт" до повного усунення виявлених перевіркою порушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частинами 5, 6 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 12.10.2021 про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
28.10.2021 представник ПП "Херсон - Судоремонт" Кравченко отримав засобами поштового зв'язку копії ухвали від 12.10.2021 та позовної заяви із додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7302702702676.
Втім, станом на дату розгляду даної справи, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. ст. 159, 162 КАС України подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву, є правом учасників справи, а у разі його ненадання без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про встановлення йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
На підставі наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 19.08.2021 № 265 "Про проведення планових та позапланових перевірок", посвідчення на проведення перевірки від 03.09.2021 № 433 посадовими особами позивача у період з 03.09.2021 до 09.09.2021 проведена планова перевірка стану пожежної та техногенної безпеки території та приміщення ПП "Херсон - Судоремонт" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1.
За результатами перевірки складений акт від 09.09.2021 № 462, яким зафіксований високий ступінь ризику суб'єкта господарювання - ПП "Херсон - Судоремонт" та ряд порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), а також інших нормативних актів з питань пожежної і техногенної безпеки.
Оскільки ПП "Херсон - Судоремонт" не вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, Головне управління ДСНС у Херсонській області звернулося до суду з позовною заявою про вжиття заходів реагування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно із ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами 11 та 12 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст. 7 Закону № 877-V).
Згідно із ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вбачається із Акту перевірки від 09.09.2021 № 462, особами, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду були: посадові особи державного нагляду: провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Херсонського районного управління ГУ ДСНС України у Херсонській області Костогриз М.В., директор суб'єкта господарювання Вус А.М.
Вказаний акт містить відмітку про те, що директор підприємства відмовився від підписуАкту від 09.09.2021 № 462 без надання пояснень.
Згідно Акту від 09.09.2021 № 462 виявлені наступні порушення вимог законодавства:
1. Не забезпечено розрахунковим запасом сертифікованого піноутворювача (п. 17.2.15. ВБН В.2.2- 58.1-94);
2. Не виконано обвалування резервуарів згідно вимог (п. 17.1.35 ВБН В.2.2- 58.1-94);
3. Не захищено резервуари від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
4. Не забезпечено склад ПММ з наливним блоком переносним газоаналізатором у вибухозахищеному стані;
5. Не забезпечено склад ПММ запасом вогнегасних речовин, а також засобами їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі;
6. Не укомплектовано пожежні щити на території підприємства первинними засобами пожежогасіння згідно вимог норм належності: вогнегасники - Зшт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак-2 шт., лопати-2 шт., сокири-2 шт;
7. Не вказано на пожежних щитах їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
8. Не складено на кожний резервуар технологічну карту, в якій вказати номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання;
9. Не забезпечено склад ПММ набором інструменту з металу, що не утворює іскор;
10. Не забезпечено склад ПММ жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м для евакуації транспортних засобів з території складу у випадку пожежі;
11. Не проведено ідентифікація об'єкту підвищеної небезпеки;
12. Не проведено ідентифікація потенційно-небезпечного об'єкту;
13. Не розроблено паспорт потенційно-небезпе чного об'єкту;
14. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;
15. Не здійснено навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
16. Не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту;
17. Не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;
18. Посадові та відповідальні особи за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Дослідивши Акт перевірки від 09.09.2021 № 462, суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам Закону № 877-V та в ньому зафіксований детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч. 1 ст. 70 КЦЗ України та полягають у: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Аналіз викладених положень КЦЗ України дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об'єкта.
Аналогічна позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 826/13906/16, від 28.04.2019 у справі № 810/2400/18.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи виявлені за результатом проведеної позапланової перевірки ПП "Херсон - Судоремонт" порушення пожежної безпеки суд вважає, що існуючі порушення в їх сукупності є такими, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, що працюють та перебувають на території підприємства, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Водночас, суд зауважує, що встановлення обставин усунення виявлених під час планового заходу порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки можливе шляхом проведення позапланової перевірки за зверненням відповідача.
ПП "Херсон - Судоремонт" не надало до суду доказів звернення до Головного управління ДСНС у Херсонській області із заявою про проведення перевірки з метою встановлення обставин усунення Підприємством виявлених порушень та направлення на адресу позивача відповідних доказів.
Також станом на день ухвалення судом рішення у даній справі, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення порушень, виявлених під час перевірки та зазначених в акті від 09.09.2021 порушень вимог пожежної безпеки, що стало підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначене у акті перевірки порушення не створює загрозу життю та здоров'ю людей.
На переконання суду, порушення Правил пожежної безпеки в Україні на такому об'єкті, як відкрита територія з резервуарами для пального, є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють на такому об'єкті та отримувачів послуг.
Відтак, суд дійшов висновку, що заборона використання відповідачем відкритої території з резервуарами для пального є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати власник об'єкта в зв'язку з забороною та можливими негативними наслідками для його працівників та відвідувачів у разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку, наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації території ПП "Херсон - Судоремонт".
Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 812/2061/17.
Також, слід зазначити, що не винесення позивачем припису на усунення порушень не позбавляє права на звернення до суду з позовною заявою про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для уникнення настання пожежі та її наслідків, що несуть загрозу для життя та здоров'я людей, які працюють та перебувають на території та приміщеннях ПП "Херсон - Судоремонт" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1).
Доказів оскарження до суду дій позивача щодо проведення перевірки та Акту перевірки від 09.09.2021 № 462 відповідач суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог Головного управління ДСНС України у Херсонській області, відтак задовольняє позов у повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень судовий збір стягненню на його користь не підлягає.
Згідно з наказами голови суду від 07.12.2021 № 05-06/95, від 23.12.2021 № 05-06-/97 та від 24.12.2021 № 05-06/99 головуюча суддя Кисильова О.Й. у період з 30.12.2021 до 10.01.2022 включно перебувала у відпустці, у зв'язку з чим рішення у даній справі ухвалене 11.01.2022.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати до приватного підприємства "Херсон - Судоремонт" (код ЄДРПОУ 37353069) захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації відкритої території з резервуарами для пального ПП "Херсон - Судоремонт" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони приватному підприємству "Херсон - Судоремонт" використовувати відкриту територію з резервуарами для пального (місце розташування: м. Херсон, Карантинний острів, 1), окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 108010200