Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 січня 2022 р. Справа № 520/22180/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (просп. Гагаріна, буд. 7, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 03196630) про стягнення недоплаченої грошової допомоги та моральної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держави України в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, у якому просить суд:
- стягнути з Держави України в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік;
- стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 603349,56 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника відповідача 20.12.2021 надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд вирішує питання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Суддя перебував у відпустці з 28.12.2021 по 10.01.2022 відповідно до наказу №04-06/191 від 15.12.2021.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з'ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.
Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі, що перешкоджає йому надати всі необхідні докази, зокрема, необхідні матеріали службового розслідування, та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Котеньов