Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
12 січня 2022 р. Справа №520/25601/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши питання щодо залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області як територіальний орган ДПС, утворений на правах відокремленого підрозділу (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання незаконним та скасування рішення,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області як територіальний орган ДПС, утворений на правах відокремленого підрозділу, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00000800510 від 20.02.2020, в частині накладення санкцій за порушення вимог щодо зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного держаного реєстру місць зберігання в сумі 17 000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем 22.12.2021 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що рішення ГУ ДПС області про застосування фінансових санкцій № 00000800510 від 20.02.2020 вважається врученим позивачу 23.03.2020, при цьому Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пунктом 13 якого визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено суб'єктом господарювання у місячний термін в установленому законодавством порядку. Відповідач вважає, що позивача звернувся до суду із пропуском встановленого строку без подання заяви про його поновлення, а тому просить суд залишити позов без розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Таку заяву позивачем або її представником подано не було, ухвалу отримано 24.12.2021 за допомогою системи "Електронний суд" (довідка від 24.12.2021).
Відповідно до ч.ч.5, 7, 8 ст.18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя перебував у відпустці з 28.12.2021 по 10.01.2022 відповідно до наказу №04-06/191 від 15.12.2021.
Надаючи правову оцінку обставинам щодо строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення № 00000800510 від 20.02.2020.
Відповідачем надано до суду копію конверту та рекомендованого повідомлення про відправлення на адресу позивача оскаржуваного рішення, яке повернуто за закінченням терміну зберігання відповідачу 23.03.2020.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», пунктом 13 якого визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено суб'єктом господарювання у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Верховний суд в постановах від 12.02.2019 по справі №807/12/18, від 13.05.2019 по справі № 120/4414/18-а визначив, що "повинна" була дізнатись слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатись, а не обов'язок особи дізнатись про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатись про те, яке рішення прийнято або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатись не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатись про порушення своїх прав.
Як вказує відповідач з посиланням на п.42.2, п.42.5 ст.42 ПК України, оскаржувані рішення вважаються врученими платнику податків 23.03.2020, про що свідчать надані до суду докази - копії конверту з рекомендованим відправленням.
Таким чином, судом встановлено, що адміністративний позов подано до суду з пропуском місячного (спеціального) строку.
Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зокрема, у межах цього спору правовідносини стабільними наприкінці квітня 2020 року.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Утім, позивачем не вказано, які саме непереборні та об'єктивні перешкоді або труднощі, які не залежать від волі суб'єкта, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, процесуальним правом зазначити про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач не скористався, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:
Клопотання відповідача задовольнити та позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області як територіальний орган ДПС, утворений на правах відокремленого підрозділу (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 12 січня 2022 року.
Суддя О.Г. Котеньов