. 11 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12134/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
04 жовтня 2021 року представник позивача звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_1 терміном дії до 30 вересня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачем безпідставно достроково скасовано посвідку ОСОБА_1 на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_1.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05 листопада 2021 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що посвідка на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_1 скасована органом ДМС України в зв'язку з відрахуванням ОСОБА_1 з підготовчого факультету університету через закінчення навчання.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
20 січня 2021 року громадянин Індії ОСОБА_1 прибув до України з метою навчання та звернувся до Київського РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області з заявою-анкетою про документування посвідкою на тимчасове проживання на підставі частини тринадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
27 січня 2021 року відповідачем отримано клопотання ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" про оформлення посвідки на тимчасове проживання на ім'я позивача. Відповідно поданих документів Позивач був зарахований на підготовче відділення наказом № 5-е від 15 травня 2021 року із зазначенням необхідного терміну перебування в Україні до 30 серпня 2021 року.
28 січня 2021 року на ім'я позивача оформлено посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 строком дії до 30 вересня 2021 року.
16 вересня 2021 року до органа УДМС надійшло клопотання ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 , якого відраховано з навчального закладу наказом № 384-С від 31 серпня 2021 року у зв'язку із закінченням навчання.
Рішенням № 403 від 20 вересня 2021 року посвідку позивача на тимчасове проживання на території України серії № НОМЕР_1 терміном дії до 30 вересня 2021 року скасовано. Копію рішення направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку. Зазначений лист повернувся відправнику через неможливість вручення останнього адресату.
Позивач вважає, що скасування посвідки на тимчасове проживання на території України порушує права та інтереси громадянина Індії ОСОБА_1 , а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
За змістом частини 13 статті 4 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Пунктом 18 частини першої Закону № 3773 передбачено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Частиною тринадцятою статті 5 Закону № 3773 встановлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відрахування з такого закладу.
Пунктом 4 частини першої статті 5-1 Закону № 3773 передбачено, що строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Судом встановлено, що на виконання приписів частини тринадцятої статті 5 Закону № 3773 навчальним закладом повідомлено відповідача про факт відрахування громадянина Індії ОСОБА_1 з ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" з 31 серпня 2021 року.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25 квітня 2018 року (далі - Порядок № 322).
Підпунктом 2 пункту 63 Порядку № 322 передбачено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони-юридичної особи.
За правилами пункту 64 Порядку № 322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Матеріалами справи підтверджено, що посвідка позивача скасована органом ДМС України на підставі підпункту 2 пункту 63 Порядку № 322, копія відповідного рішення іноземцеві надіслана рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття, тобто з дотриманням положень пункту 65 Порядку № 322.
З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що спірне рішення винесене за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки відповідачем надано достатні, достовірні та допустимі докази з урахуванням яких, суд дійшов до висновку, що орган ДМС під час його винесення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість та правомірність спірного рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 37829297) про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Чеснокова