11 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4265/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 15525,59 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 15525,59 грн. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач просить суд стягнути його в примусовому порядку.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову (а.с.25-26). Відповідач вказує, що позивач протиправно застосував до нього фінансові та штрафні санкції, оскільки на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом, чинним законодавством обмежено податкові органи проводити перевірки та застосовувати фінансові санкції до платників податків - фізичних осіб. Також відповідач звертає увагу, що заборгованість з орендної плати відповідно до договору від 09.01.2019 р. №1 в сумі 68100,00 грн. погашена ним ще 07.02.2020 р. в добровільному порядку.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 15525,59 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.05.2020 р. №0019395008 (13618,24 грн.) та нарахованої пені в сумі 1907,35 (а.с.7, 9).
Доказів оскарження та скасування в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0019395008 від 13.05.2020 р. щодо визначення податкового зобов'язання у сумі 13618,24 грн. суду сторонами не надано.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач протиправно застосував до нього фінансові та штрафні санкції у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом, в зв'язку з наступним.
Відповідно до п.52-2 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 р. №0019395008, яким визначено відповідачу до сплати 13618,24 грн. штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, винесене за наслідками камеральної перевірки, проведення яких не перебуває під мораторієм, визначеним п.52-2 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, а тому позиція відповідача в цій частині є безпідставною.
Згідно п. 52-1 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Судом встановлено, що пеня в сумі 1907,35 грн. відповідачу нарахована 07.02.2020 року, тобто перед початком перебігу періоду, визначеного п. 52-1 підрозділу 10. Інші перехідні положення розділу ХX Перехідних положень Податкового Кодексу України, а тому підлягає сплаті на загальних підставах оскільки не підпадає під дію мораторію.
Більш того, пеня нарахована в зв'язку з погашенням відповідачем податкового боргу 07.02.2020 року, що ним підтверджено у відзиві та не заперечувалось перед судом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач надсилав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 02.10.2019 №113638-50 (а.с.8).
Доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги суду не надано.
Згідно до стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, наявність якого підтверджується наявними у справі доказами, не надано доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2020 р. №0019395008, яким визначено відповідачу до сплати 13618,24 грн. штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 15525,59 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 59 копійок) (отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЗКПО банка: 37918230, рахунок: UА058999980333149341000011559, код платежу: 5018010900 (місцевий бюджет).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 11.01.2022 року у зв'язку з нездійсненням суддею Дегтярьовою С.В. правосуддя у період з 11.11.2021 року по 26.11.2021 року, у період з 10.12.2021 року по 24.12.2021 року та з 31.12.2021 року по 06.01.2022 року включно, а також значним навантаження через велику кількість позовів, що надходять до суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова